Полтавська делегація у Литві зустрілася з віце-міністром МЗС і відвідала реабілітаційний центр МВС

Про попередні три дні візиту я писав тут, тут і тут.

МЗС Литви

Першою зустріччю останнього дня був візит делегації до Міністерства закордонних справ Литовської Республіки. Дипломати МЗС самі зателефонували організатору 4-денного візиту полтавців – представнику Фонду «Унія 1219» Феліксу Кутці. Їх зустріч мала пройти саме в останній день візиту, щоб мати більш предметну розмову про те, що побачили полтавці в реабілітаційних центрах за ці три дні та напрямок, у якому напрямку збираються далі співпрацювати литовська та українська сторони.

Представники МЗС Литви

Головував на зустрічі Андріус Крівас – віце-міністр закордонних справ Литовської Республіки. Він говорив, що в ситуації на сході України Литва бачить, хто жертва, а хто агресор. Політичні симпатії литовської влади на боці тих, хто страждає і готові надати підтримку України.

Полтавська делегація і литовські дипломати

Хоча ця країна уже надає допомогу. Так, у 2014 році 43 наших військових перебували на лікуванні та реабілітації в Литві. З початку 2015 року – вже 10 чоловік (з них двоє полтавців). Литовська сторона приймає учнів з постраждалих районів, організовує їм навчання, канікули.

Говорив Андреас і про Мінські угоди. Як про ті, що підписувалися у вересні 2014 року і на які у Литви були великі сподівання. Щодо тих угод, які підписали минулого тижня, то, на думку Кріваса, події в Дебальцево уже показують, що вони нахабно ігноруються.

До речі Лілія Жінієне, яка була на зустрічі зі сторони МЗС (представник Департаменту розвитку), відвідувала Полтаву у складі делегації 18 грудня 2014 року.

Коридор МЗС з фотографіями, присвяченими річниці подій на Майдані

Владика Федір сказав литовським дипломатам про те, що через війну в Україні народ сконсолідувався і з’явилися організації, які стали на допомогу армії. Сьогодні волонтерські організації – активна частина суспільства, яка допомагає військовим, але також хоче змінювати країну.

Говорили делегація і литовські чиновники про майбутні форми співпраці між нашими країнами.

Полтавська делегація

Варто зауважити, що, за словами Кріваса, допомога Литви Україні є не зовсім альтруїстичної. Адже для їх країни, Україна – це форпост, що захищає Литву від агресивного сусіда.

Карта Тракаю

Останнім пунктом у цій чотириденній програмі став візит до реабілітаційного центру МВС у містечку Тракай (26 кілометрів від Вільнюсу). Заклад невеликий і вміщує в себе максимально 30 чоловік. Делегацію відразу зустріли і провели по кабінетам Центру для екскурсії.

Реабілітаційний центр МВС

Варто зазначити, що більшість кабінетів з процедурами були зайняті пацієнтами. Тому, оскільки за литовськими законами журналісти не повинні фотографувати обличчя пацієнтів, знімків більшості процедурних кабінетів я не зробив.

Працівниця центру реабілітація та Ольга Олексієнко

Тренажер

Тренажери

З того, що розміщено у реабілітаційному центрі МВС Литви: масажні кабінети, вертикальні ванні, тренажерний зал, зал для кінезіотерапії, апарати для гідропроцедур, сауни різних видів, басейн, куточок для читання, більярдний стіл – все для того, щоб працівник правоохоронних органів міг відновити своє здоров’я. Хоча тут проходять реабілітацію і цивільні особи: але їх всього 2-3 чоловіки на 30 пацієнтів і фінансуються їх процедури з лікарняних кас.

Басейн

Масажне крісло

Релаксаційний кабінет

Релаксаційний кабінет (вид з іншого боку)

Читальня

Більярдний стіл

Загалом, на цьому закінчується цей чотириденний візит полтавської делегації до Литви. Учасники побачили іноземний медичний досвід, познайомилися з литовськими медиками і чиновниками. Варто відмітити, що жодна із запланованих зустрічей не зірвалася, її не перенесли на інший час. Литовська сторона працювала чітко як годинник і полтавці намагалися не відставати від них.

Що чекає далі? На цьому співпраця Полтавщини з Литовською Республікою не закінчується. Навпаки – ця взаємодія тільки починає набирати сили. Наші військові продовжують лікуватися і проходити у Литві реабілітацію. Медичні заклади цієї держави прийматимуть українських хлопців і надалі. Проте це не може тривати постійно. Полтавська область має створити власну медичну інфраструктуру, реабілітаційний центр, навчити з допомогою литовців своїх спеціалістів – це буде набагато ефективніше і вигідніше на перспективу.

Чи впораються з цим різні інституції і організації, які побачили як саме це відбувається у Литві? Я думаю, що так. Але для цього потрібно багато і наполегливо працювати.