Духовна столиця України стане ще столицею родинного затишку, порядку, розвитку і дитячих посмішок.

Чи потрібно наводити порядок у місті? Питання риторичне і не потребує зайвого коментування: однозначно, так. Кожен полтавець знає «больові точки» міста, де конче потрібне втручання господаря та підприємців, наприклад, щоб прибрати «банальні хащі» з якими міській владі часто самостійно впоратися просто не реально. Музеєм захаращеності, джерелом небезпеки, каменем спотикання є аж занадто міфологізована територія навколо колишнього кінотеатру «Алмаз».

Ця історія обросла десятками міфів на яких спекулюють «громадські псевдоактивісти» та «протестуючі заробітчани». А насправді це естетична та архітектурна катастрофа Полтави. Цю проблему потрібно негайно вирішувати, наводити порядок та далі поетапно розвивати мікрорайон. Чим раніше розпочнемо це робити разом — тим краще.

Кілька слів про міфи навколо «Алмазу». 

Перший про те «чи можна відновити там кінотеатр»? Відомо, що найлегше — це пообіцяти. Але кожен будівельник, господар, підприємець відповість: ні. Часи радянських гіперцентрів пройшли. Треба шукати рішення, звісно, також, соціального характеру, але яке буде поєднане із можливістю його фінансування силами бізнесу, а не знову і знову, коштом полтавців і їх податків. Якраз подібний обєкт і територія навколо має стати місцем для соціально відповідальних проєктів підприємців. Це полігон нашої громадянської й корпоративної солідарності. Полтавці однозначно виграють через соціалізацію мікрорайону, нову інфраструктуру, модернізацію мереж, безпеку і тд.

Другий міф «про начебто наступ на паркову зону мікрорайону». Враховуючи політичну активність нової міської ради і влади, вцілому громадську активність і «довгу та резонансну історію» цього обєкту, жоден наступ на парк просто не можливий, абсолютно не можливий. А будь-які розмови на цю тему — це спекуляції з метою тиску на платників податків та роботодавців нашого міста, спроба заробити на труднощах платників податків, перешкодити громаді жити цивілізовано. Навпаки, будівництво на цій території має стати темою подальшого розвитку парку, його інфраструктурного продовження та завершення архітектурно-будівельної композиції. Полтавці виграють через естетизацію території й нові можливості експлуатації інфраструктури, виграють від безпечності на цій території та через збагачення податками бюджету міста. 

Третій міф «про перспективу бюджетного фінансування» потенційного соціального обєкту на цьому місці. Перше, це давно приватна територія. Друге, бюджет України, області, міста переживає важки часи та випробування на дефіцит. У місті, зокрема, черга на критично важливі для фінансування проєкту: розпочинаючи з ремонту 800 тисяч квадратних метрів тротуарів, 5 сотень дитячих майданчиків і закінчуючи вщент зруйнованими історичними обєктами у центрі міста. Тому, наша задача об'єднати зусилля і запустити кооперацію ініціатив влади, бізнесу, громади для відновлення естетичного та функціонального стану припаркової зони.

Четвертий міф, «про будівництво там «полтавського Межигір'я» чи Царського села». Ця повна нісенітниця немає нічого спільного ні з економікою і взагалі із здоровим глуздом. Єдиний можливий проєкт там — це той який служитиме громаді Полтави. А це передусім проєкти розвитоку житлового будівництва, модернізація підземних інженерних мереж, найбільший у місті дитячий майданчик для розваг малечі, умови для дозвілля молодих родин та пенсіонерів, здешевлення вартості житла через подолання його дефіциту, запуск міської економіки. А ще податкові надходження у бюджет Полтави та нові робочі місця аби далі наводити порядок у духовній столиці України.

Ініційований нашою компанією департамент соціальної відповідальності наразі збирає креативні ідеї для повноцінного соціального рішення в рамках будівництва на цій території та в інших місцях, де теж потрібно наводити порядок та розвивати інфраструктуру.