Правосуддя чи боротьба з опозицією?

Ще на початку президентської виборчої кампанії Зеленського, з'явилось гасло про "посадки". Фактично, сьогоднішній президент ще тоді дав зрозуміти, що питання визначення вини і відповідальності для нього - це питання політичної доцільності а не правосуддя. 

Більше двух років, будучи вже на посаді, Зеленський постійно згадував про відповідальність Порошенка, щодо чого також виникають питання, якщо ми хочемо слідувати базовому принципу верховенства права - розділенню гілок влади. Весь цей час силові структури шукали до чого ж причепитися. Причин було "так багато", що перші підозри ніхто не наважувався підписувати, розуміючи їх нікчемність. Прийшлось навіть генерального прокурора змінити. Тим не менш, навіть Венедіктова також не підписала останню підозру, швиденько ретирувалась у відпустку, залишивши цю "честь" своєму заму. 

Вже багато сказано юристами щодо нікчемності звинувачень, але є ще один дуже важливий момент. Зачистка політичних конкурентів ніколи не закінчується на політично вмотивованому переслідуванні. Цього недостатньо. Дуже важливо залишити опонентів без ресурсів. І ось, прямо на наступний день після підозри, Антимонопольний комітет України виносить рішення щодо компаній пов'язаних з Рошен на 283 млн гривень. Слід нагадати, що очолює АМКУ Світлана Піщанська, сестра якої за результатами журналістських розслідувань, напряму пов'язана з родиною Зеленського. 

І от найцікавіше. Одним із пунктів звинувачень є те, що український виробник знизив ціни для найбільшого клієнта, щоб він не перейшов на імпорт ІЗ РОСІЇ! 

І це при тому, що в Україні є цілий закон "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту". 

Посли Великої Сімки вже висловили свою стурбованість щодо кримінального переслідування та заявили що будуть пильно слідкувати за розгортанням подій. Чому?! Тому що ця історія - не про прізвище  "Порошенко". Це історія про те, чи будемо ми жити в демократичній країні завтра, де буде місце політичній конкуренції, чи станемо на шлях Росії і Білорус.