Розмір тексту

Вибори без вибору, або…

Дуже великого розголосу набуло питання виборів, котрі мають пройти в Україні в кінці жовтня. Нові закони, багато невдоволених, а особливо серед тих хто опинився за бортом, воно то і не дивно. Тільки дуже гарячим питанням стали вибори міського голови в нашому місті. З цього приводу люди не тільки сперечаються, але й готові в глотку один одному вчепитись, мало того отак коментарі почитаєш і волосся дибки стає, скільки ж у нас народ один про одного знають, причому ніколи між собою до певного моменту не пересікались. Поки люди один одного поливають брудом, проблеми не вирішуються, і не тільки не вирішуються, а ще й накопичуються. Така собі накопичувальна система. Так от хочу спробувати змоделювати ситуацію, котра складеться після виборів в нашому місті. Приблизно 10 листопада оголосять результати виборів, перемогу отримав N.

От таких N в нашому місті існує троє, можливо і більше, але мені здається що основними гравцями будуть троє.

Перший претендент, є поважною людиною, з нормальним людським обличчям та в принципі і розумом, працює у владній структурі не перший рік. Виконує свої обов’язки не дуже сумлінно, а точніше дуже не сумлінно. З чого можна зробити такий висновок? Давайте подивимось на наше місто за останні 5 років, глянемо що змінилося та в який бік. В кращий бік не змінилось майже нічого, принаймні не додалося. Що ми маємо з проблем на сьогодні:

-місто без околиць, програма котра діє частково;

-створення додаткових робочих місць, безробіття зростає;

-розвиток інфраструктури міста, тільки в центрі, а в інших районах міста як ні чого не було, так і не має, кінотеатр «Алмаз» розібрали, а довести до ладу проект, не можемо;

-обіцяли дороги як у Німеччині, має ями як після бомбардування;

-для дітей, закриємо дитячу бібліотеку, позашкільні заклади, на заміну набудуємо хтозна яких дитячих майданчиків, хоч за це Вам спасибі;

Питання, навіщо нам такий очільник? В захист йому можуть кинути дуже багато чого, але... 

Найкращий спосіб перевірити людину – дати йому владу, побачили і зробили висновки.

Другим іде людина хазяйновита та розумна, при владі ніколи не був, але хоче спробувати себе в ролі мера. Перша проблема яку треба вирішити для цього кандидата, це привернути до себе електорат. Елементарніше нічого немає, маючи мільйони, застосовується столична технологія: багатий ділиться добром із бідними, така собі Біблейська картина. Нічого поганого в допомозі нашим пенсіонерам не має, тим більше в роздачі харчових наборів. Але зрозуміти тут підтекст теж штука не хитра. Тим більше як директор приватного підприємства можу сказати, просто так гроші ніхто викидати не буде і вразі перемоги цього кандидата всі ці витрати доведеться відшкодовувати пересічним городянам, тобто нам з Вами. Адже порахуйте 100 тисяч харчових наборів вартістю нехай 50 гривень, це вже 5 мільйонів гривень, а з урахуванням що таких роздач «допомоги» була, та ще буде далеко не одна, то вкінці буде кругленька сума з багатьма нулями. І все це впаде на наші плечі. Перспектива не з найкращих.

Третім претендентом є теж людина бізнесових інтересів, людина котра дуже гарно рахує, але виключно в свою користь. Мало того не давно цей майже кандидат відкрив у себе талант художника, і тепер малює, малює та малює, за його ж словами, малює він наше майбутнє до речі разом з нами. Але маємо ще іншу сторону цього кандидата, як суб’єкта підприємницької діяльності, то там картина дуже сумна і не така кольорова як на БІГ-БОРДАХ. Суть в тому, що працівникам одного з найперспективнішого підприємств, банально не виплачується зарплата, а матеріальна частина просто нищиться. Відверто скажу, якщо людина таке творить у себе на підприємстві, то уявляю що ж буде з містом. Малювати майбутнє разом з таким художником бажання пропадає раз і назавжди.

От тепер можна задавати сміливе питання, а чи маємо, ми Полтавці, вибір? Чи є взагалі смисл сваритися між собою із-за того що хтось все одно стане мером і буде красти та гребти усе що бачить під себе.

Просто дивлячись на Полтаву зараз, згадується сусіднє місто Суми років так  шість назад. Картина була приблизно така як і у нас, але дещо плачевніша. Освітлення вулиць існувало тільки в центрі, доріг гірше ніж у Сумах, хіба що в Кіровоградській області, куди дівалися бюджетні кошти ніхто не знав. Та от на чергових виборах в 2006 році,  до Сумської міської ради проходить, нікому раніше невідоме об’єднання під назвою «Ночной Дозор». Це об’єднання створене молодими жителями Сум, котрим просто набридла бездіяльність влади, мало того що вони пройшли до ради, вони ще й лад навели в місті, в своїй депутатській діяльності вони перш за все керуються потребами міста та городян. Тепер поїдьте і гляньте на Суми зараз, дороги в порядку, в місті порядок, люди живуть і працюють нормально.

То виходячи із досвіду сусідів, чому ми самі не можемо зробити аналог? Чому ми самі не можемо навести лад у себе в дома? Ось це питання мене бентежить більше всього.

Про автора

Олег Головченко

Олег Головченко

Громадський діяч, підприємець, директор зерно-торгівельної компанії

3
Останні публікації:
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему