Розмір тексту

Економічна криза: катастрофа чи шанс для економіки?

Про COVID-19 українці почули з екранів TV у минулому році. Більшість не розуміли загрозу. Але найгірше, що масштаби загрози не зрозуміла держава. І вже зовсім ніхто не очікував, що пандемія матиме економічний вимір.

Вже найближчим часом Україні і українцям необхідно бути готовими до:

  •   Спаду виробництва і хвилі безробіття. Урядовці можуть приймати скільки завгодно звернень, що в період карантину працівників звільняти не можна. Але якщо у підприємців не буде виручки, то й утримувати працівників тривалий час ніхто не буде. Люди, які можуть і хочуть працювати, змушені будуть жити на допомогу по безробіттю, що спричинить додаткове навантаження на бюджет. До вимушених безробітних додадуться і «заробітчани», які повернулись з країн ЄС.
  •    Зменшення доходів населення. Нажаль, немає статистики, скільки сотень тисяч людей НЕ отримають зарплату за березень – квітень. Зниження купівельної спроможності спричинить зниження доходів підприємств сфери торгівлі та послуг. А це, у свою чергу, може призвести вже до наступної хвилі скорочення працівників.
  •    Зростання цін – їх  вже піднімають як виробники, яким потрібно покривати збитки та/або зростання вартості сировини, в т.ч. імпортної, так і продавці.
  •    Коливання валюти та інфляції. Кабмін офіційно показує середньорічний курс долара – 29,5 грн. У той же час, це може дещо підвищити надходження до бюджету за рахунок ПДВ з імпорту.
  •    Поглиблення соціальної  напруги – безробіття, бідність, страх та панічні настрої аж ніяк не стимулюють вітчизняну економіку.

Чи може держава врятувати економіку?

Світова економічна криза, що розгортається, – це не лише колосальне потрясіння. Це – реальний  шанс перезапустити українську економіку. Однак, для цього має змінитися сам підхід при прийнятті управлінських рішень. Маємо перейти від рефлексії на ситуативні подразники до системного планування, від проїдання – до створення умов для розвитку.

Зараз вже очевидно, що Українська економіка «просяде», і без додаткових зовнішніх запозичень вийти з ситуації навряд чи вдасться. З огляду на це найперші «антикризові» кроки, які мають бути реалізовані Урядом:

  •       Податкові канікули – особливо для дрібного та середнього бізнесу. Причому стосуватися вони повинні тих сфер, які найбільше постраждали від кризи.  Натомість прийняті рішення, на кшталт звільнення на місяць від податків на нерухомість, орендну плату, - навряд чи суттєво допоможуть бізнесу. Крім того, чомусь урядовці поставили в один ряд підприємства, які продовжують працювати та отримувати прибутки (продуктові магазини, аптеки) з тими, хто змушений припинити діяльність і має втрати. В результаті – ні допомоги бізнесу, ні податків бюджетам.
  •      Суттєве збільшення державного замовлення. Насичення економіки грошима – найбільш ефективний спосіб мінімізувати наслідки економічної кризи. Натомість підготовлені Кабміном правки до державного бюджету передбачають суттєве скорочення видатків на капітальне будівництво.

А далі – час зробити те, про що говорили роками:

  •       зменшити податковий тиск – передусім на ті галузі, які ми плануємо розвивати: переробка, високі технології тощо;
  •      запровадити програми підтримки відкриття нового бізнесу;
  •      створити дешеві кредитні програми для дрібного та середнього бізнесу.

Якщо ми виконаємо ці умови – за рік-два економіка перезавантажиться. Зміниться її структура, поступово збільшуватимуться надходження до бюджету, будуть створені нові робочі місця. Ось тільки чи скористається керівництво держави новим «вікном можливостей»? Питання відкрите.

Про автора

Тетяна Паутова

Тетяна Паутова

Експерт з питань місцевого самоврядування, депутат Полтавської міської ради

10
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему