Будівництво-10.06.17

Пройшло два тижні з моменту Часу Х для будівельників – набуття чинності Закону України № 1817-19 від 17.01.2017року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».На своєму офіційному сайті голова ДАБІ розповідає про те, які позитивні зміни має принести цей Закон: «Відтепер великі житлові комплекси, офісні центри, складні промислові споруди (об’єкти значного класу наслідків) та багатоквартирні житлові будинки, лікарні, школи, дитсадки, торговельно-розважальні комплекси (об’єкти середнього класу) будуватимуться виключно на підставі дозволів, після надання повного пакету документів, який ретельно перевірятиметься фахівцями держархбудконтролю», – повідомив Олексій Кудрявцев.Таке нововведення ліквідує практику маніпуляцій із декларативним принципом, яким раніше користувалися недоброчесні забудовники. Відповідно, інвестори отримають надійний захист від будівельних аферистів, а органи держархбудконтролю матимуть реальні механізми для виявлення незаконних забудов ще на початковому етапі. У свою чергу, спрощення дозвільної процедури для нескладного будівництва дозволяє уникнути безпідставного повернення документів, в тому числі, через технічні помилки при заповненні.»Тобто якщо коротко: з населення все-одно багато не викрутиш, та й електорально невигідно, а от з бізнеса завжди є що взяти.Що означає загалом підвищення штрафних санкцій до неймовірних висот? Хтось вірить в те що це підвищить відповідальність і наведе порядок? Та ні – просто посадові особи контролюючих органів мають більшу «вилку» для «домовитися». Адже чим більший штраф можна занести над головою підприємця – тим за більшу суму можна його від нього відвести. Ми постійно прагнемо зменшення цін. Давайте подумаємо – куди ляже штраф, сплачений суб’єктом господарювання: на нього чи на ціни на його товари і послуги? Якщо, для прикладу, в бізнес-плані підприємець заклав каву по 20 грн, то після сплати штрафу вона вже буде коштувати 25 грн. Сподіваюся ці прості речі зрозумілі кожному хто вміє рахувати і передбачати наслідки.Закон підписано в лютому 2017 року. Коли будівельники прокинулися 10 червня 2017року (в день набрання ним чинності) – на офіційному сайті www.rada.gov.ua були ті ж самі нормативні акти, що й до цього. Лише через два тижні, тобто зараз, там були внесені зміни. При цьому документи було зазначено як «чинні». В перший же понеділок, 12 червня 2017 року консультанти ДАБІ в ЦНАП розводили руками на більшість питань, а на гарячій лінії ДАБІ зривався дзвінок.Проте в перший же тиждень дії цього Закону почалися «сюрпризи»: ДАБІ відмовила в реєстрації декларацій про початок будівельних робіт всім Замовникам, які подали її 9 червня 2017 року (тобто встигли до моменту введення змін), інший підрядник скаржився що ДАБІ призупиняє дію вже зареєстрованої декларації на будівництво об’єкту, який не потребував ліцензії, незважаючи на підписані договори і літній період (тобто час найбільш сприятливий для будівництва) будівельна галузь опинилася паралізованою. При цьому паралізована незаконно.  Що ж нового приносить нам цей Законопроект? Ліквідується дублювання понять «клас відповідальності» (СС3, СС2, СС1) та категорія складності (I, II, III, IV, V) – залишаються лише класи відповідальності.Таким чином переважна більшість соціальних об’єктів, в тому числі їхній капітальний ремонт – школи, дитячі садочки, лікарні, клуби, які раніше належали до категорії СС2 III переходять просто в клас відповідальності СС2. Якщо раніше роботи по них виконувалися на основі декларації про початок будівельних робіт, тепер – на основі дозволу. Якщо раніше капітальний ремонт міг виконуватися на основі кошторисної документації, складеної на підставі дефектного акту, то тепер обов’язкова проектна документація. Якщо раніше такі об’єкти підлягали експертизі в кошторисній частині, якщо їхня кошторисна вартість перевищує 300 тис. - то тепер комплексній. Що це означає на практиці? Це означає, що там де можна було зекономити бюджетні кошти і не замовляти проектну документацію тепер її замовляти обов’язково. Витрати замовника на експертизу збільшуються. Дорогоцінний час на проходження експертизи і одержання дозволу витрачається.Хоча, звісно, Кабінет Міністрів зрозумів помилки і спробував їх навіть виправити Постановою № 406 від 7 червня 2017року «ПЕРЕЛІК будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», але читаючи її всі суб’єкти господарювання розводять руками, т.я. вона дозволяє класифікувати роботи по-різному і, незважаючи на те, що відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» кожна розбіжність трактується на користь суб’єкта господарювання, на практиці відбувається навпаки і відбувається «викручування рук» користуючись можливістю накладання захмарних штрафних санкцій, про що говорилося вище.Отже, дбаючи про розвиток підприємництва, будуючи (перепрошую за каламбур) розвинуту європейську країну, бажаючи зростання добробуту населення  – ми знову отримуємо нові важелі для тиску чиновників на підприємців і ускладнення дозвільних процедур.