Розмір тексту

Человек собаке друг

4 жовтня - Всесвітній день тварин

Ремарка для початку стосовно ведення дискусії: поняття "толерантність" є допустимим в дискусії "Що краще вівчарка чи лабрадор?", в питаннях же безпеки життя і смерті мораль вимагає жорстко відстоювати позицію, бо інакше можна дійти до того, що ми почнемо виправдовувати маньяків і інших злочинців. А тепер по-суті:

Будемо говорити про найближчих і найбільш пов"язаних із нашим життям тварин - собак. Стаття буде складатися із двох питань:

1. безпритульні тварини, що живуть поруч з людиною;

2. домашні улюбленці, що несуть потенційну небезпеку.

На питання безпритульних тварин у місті існують наступні погляди:

а) "совковий" - вони небезпечні: знищити всіх - не розглядаємо з причини описаної в першому абзаці;

б) "традиційний" - їх не повинно бути, бажано щоб це не травмувало мою/моєї дитини психіку;

в) "зоозахисний" - тварини на вулиці гинуть, страждають, всі вони повинні мати домівку/притулок;

г) "екологічний" - безпритульні тварини є сінантропними твраинами - частиною еко-системи міста і виконують свої функції, підтримуючи гармонійний баланс з іншими тваринами: щурами, мишами і т.д.

Маю зауважити, що хоча є зоозахисником я дотримуюся компромісної думки між варіантами в) і г), оскільки не завжди тварина, що народилася і виросла безпритульною мріє про дім, оскільки просто не знає як це і цінує свободу. Також, дійсно, певна кількість собак у міст іпотрібна для підтримки еко-балансу.

Тепер розберемося із питанням безпеки громадян при наявності безпритульних тварин. Я стверджую і не безпідставно, що переважна більшість зграй, особливо малочисельних не становлять загрозу людини, оскільки по своїй природі собака прагне обійти людину десятою дорогою. І при розумінні психології собаки і виконанні певних правил такі зграї не становлять особливої небезпеки. 

За яких же умов собака/зграя собак може напасти на людину:

1. Ви порушили її територію, особливо якщо це самиця і там її кубло з малятами. Думаю, кожна жінка здатна зрозуміти таку поведінку собаки. Але, знов уж таки - де переважно може бути розміщене кубельце з малятами? Звісно, що не на центральній вулиці, не в маленькому сквері чи інших людних місцях. Це переважно - гаражі, закинуті будмайданчики, промзони. Скажіть - а якби не загроза собак - який сенс лазити по таких місцях? Висновок? Краще місце для Вашого місцезнаходження - цивілізован людні місця.

2. Ви перешкоджаєте тічці. Тут уже мають вмикнути мізки чоловіки - коли є тічкуюча самочка, і якась людина вирішила, що з точки зору ЛЮДСЬКОЇ моралі це не правильно і полізла до такої зграї, що відбувається в голові самців? Правильно - один попереду одного на Вас кинуться. Висновок? Не провокуйте збуджених самців своїм втручанням, обійдіть.

3. Ви злякавшись нервово схопилися за палицю/камінь і почали погрожувати собакам, при цьому від Вас аж несе гормонами страху. Висновок? Проходьте повз тварин із гідністю харизматичного Царя звірів, якого нікому й на думку не спаде покусати. До речі, зауважу - гарне тренування власної харизми - тварини більш чутливі до запахів і невербаліки і якщо Ви одним своїм виглядом довели, що Ви Лідер, то й люди в цьому не сумніватимуться.

4. Зграя складається із нервових шавок, кожна Вам до середини литки і абсолютно невміняєма. Все вищеперелічене тут недіє і до Вашого лідерства їм діла не має, оскільки вони перебувають в неадекватному нервовому стані. Висновок? Щось їм доводити абсолютно неможливо, проте якщо Ви не повернетесь до них спиною - вони до Вас не наблизяться. Якщо повернетесь - можуть вхопити за п"ятку - втрата неприємна, але мінімальна.

5. Ви дражнете собаку - без коментарів.

Якщо я пропустила якийсь момент - прошу мене доповнити.

Тепер про те звідки ж вони взялися? 

Не будемо вдаватися в класику і згадувати тут Екзюпері і Кіплінга а також інший фольклор про собачу грамоту і таке інше. Зрозуміємо лише одне - колись ми самі їх приручили, отже визначили, що місце собаки поруч із нами, на нашому подвір"ї чи в домі. До речі як в глобальному сенсі: вид людей приручив вид собак, так і в конкретному: тьотя Маша взяла собі песика Сірка.

Напрошується висновок, що безпритульні собаки - це зраджені нами тварини.

Треба зрозуміти, особливо якщо Ви вважаєте, що тварини на вулиці створюють для Вас небезпеку, чи навпаки - Вам їх шкода і вони крають Вам серце - що вони там опинилися не самі. І цю саму небезпеку створив конкретний громадянин, який викинув на призволяще свою собаку чи її приплод. Ми маємо виробити однозначне і жорстке ставлення до таких людей, усвідомивши, що САМЕ ЛЮДИ, ЯКІ ВИКИДАЮТЬ СОБАК ЧИ ЦУЦЕНЯТ СТВОРЮЮТЬ НЕБЕЗПЕКУ І ПРОБЛЕМИ ВСІМ ІНШИМ - як людям, так і тваринам. На жаль, ще інколи зустрічаются випадки поблажливого ставлення до таких покидьків. Хоча, справедливості і позитиву заради маю зазначити, що все більше і більше людей засуджують такі дії.

Радує, що коли я приводжу у ветклініку когось із шести совїх чотирилапих, практично кожного разу там когось стерлізують. Отже, люди починають усвідомлювати свою відповідальність.

Декілька слів про моральний аспект стерлізації... Особисто я не є її палким прихильником, оскільки впевнена, що будь-яке зайве хірургічне втручання на користь не піде. Але тут працює принцип меншого із зол: знищення приплоду не розглядаю в принципі; знаходження нових господарів приплоду - я краще знайду господарів тим цуценятам які через якихось покидьків опинилися на вулиці, ніж буду плодити совїх, а викинуті кимось загинуть; гормональні пігулки на зразок людського "Постінору" - це "Антисекс", "Секс-бар"єр" і т.д. Застосовувати їх можна по-різному залежно від схеми прийому: можна просто припинити тічку даючи поступово (див. інструкцію), а можна використати як вищезгадану посткоітальну контрацепцію - давши самиці більшу дозу (див. інструкцію) у разі якщо Ви прогавили і спарювання таки відбулося. Також  існують аналогічні ін"єкції. Я була б щаслива, якби дійсно розробили якісно гормональну контрацепцію на зразок людських оральних контрацептивів, але поки що зафіксовано багато випадків, коли протримавши на таких пігулках самицю під старість в неї починалися хвороби статевої системи - гній, опухолі, які потребували хірургічного втручання - та ж сама стерлізація, але вже з гноєм чи іншими ускладненнями. Залишається ще найнадійніший спосіб - це утримання від статевих стосунків Вашої самиці, що у випадку із собаками практично не проблема, оскільки сука тічкує тихо, і якщо її вчасно заперти, та виводити на прогулянку під контролем - проблем не буде. Із кішками дещо складніше, оскільки вони тічкують занадто голосно і дошкуляють своїм господарям. В зв"язку із вищерозглянутими методами залишаються два: стерлізація і утримання від статевих стосунків. Особисто я буквально нещодавно нарешті зважилася (оскільки мені це далося нелегко власною волею відправити живу істоту на операційний стіл) стерлізувала обох своїх сук. В попередню тічку, одній із них довелося зробити посткоітальну ін"єкцію (але я знала, що все одно стерлізуватиму, тому не юоялася віддалених негативних ускладнень).

 Що стосується поповнення рядів безпритульних тварин за рахунок їхнього ж приплоду, то по-перше виживають вони не чатсо, а по-друге, на щастя, в м. Полтава як мінімум одна волонтерська група і одна громадська організація займається їх стерлізацією. Залишається сподіватися, що під тиском громади влада міста також долучиться до цього процесу.

Тепер поговоримо про потенційну небезпеку домашніх улюбленців.

По-перше, щоб не створювати небезпеки власне сім"ї собака має з перших днів знати своє місце в ієрархії "зграї", тобто усвідомлювати, що Господарь - це Вожак і не мати й в думці йому сперечити. Таокж собака має займати останнє місце ієрархічних сходів, в тому числі після діей і інших членів родини.

По-друге, і це болюче питання, яке громада міста врешті-решт поставить ребром - це обладнанні нормальні майданчики для вигулу собак. Наразі ж можна намагатися розводити у просторі собак і дітей, а саме не випускати собаку гасати між маленькими дільми (нагадаю дитина не подумавши може спровокувати собаку), а дітей, вдіповідно, не вести на пустирь, зелену зону і інші місця де зазвичай вигулюють собак. Наголошую - коли буде вирішене питання майданчиків - цем буде простіше.

По-третє, і це стосується безпеки дітей - необхідно малят з малих років навчати безпечному поводженю і тваринами, так само як ми вчимо їх поводженню із електриокю, правилам дорожнього руху і багато іншого.

Четверте, і я на цьому наголошую - собака не іграшка! Добре зважте власні сили, обираючи породу. Зізнаюся - я мрію про великоу кавказьку вівчарку або мастифа або чорного тер"єра! Але усвідомлюючи власні моральні і фізичні сили, розумію, що така порода мені не по зубах. Отже ще раз і ще раз подумайте - чи варто Вам брати собаку "з характером" (того ж кавказця), чесно проаналізуйте себе, і якщо є сумніви у собі - оберіть щось простіше. 

Я вже не кажу про те ( і на що дуже сподіваюся), що все ж таки у нас буде прийнято на законодавчому рівні, що певний перелік порід дозволяється утримувати лише після досягнення певного, допустмо 18-річного віку і після психічного обстеження - так само як зборою. Оскільк серйозна собака - це дійсно зброя. 

Знаєте, в моєму районі я часто бачу хлопчика типу ммм... не самого високого   інтелектуально-психічного рівня, якого на шворці тягне стафік. Саме так: стафі тягне хлопця, а не навпаки. Ззавичай прогулюються вони зграєю 2-3 хлопця і господар цього пса і з ними ж "песик". Стаф доволі молодий, хлопчакам теж масимум до 20-років - в голові, що у них, що у стафа приблизно однакові гормони, і до того ж замітсь того щоб виховувати цього пса, гоподар періодично підзужує його на інших собак і котів...

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему