Децентралізація

З одного боку суспільство наполягає на перерозподіл влади з центру на місця. З іншого - апелює до Президента у разі "бєспрєдєлу". Чи готове наше суспільство повноцінно брати владу в своі руки? Чи вміємо ми це? На даний момент досвід показує, що все що може суспільство - це кинути кого-небуть ( і добре якщо корупціонера, бо інколи там опиняється безневинне кошеня, бо "відповідальність" господаря настільки "висока", що він не може дати раду тим кого приручив, проте знає як взяти кремль) у сміттєвий бак або спалити вагончик на будмайданчику. Я вже говорила, що люди, які щось можуть в цьому житті (зокрема середній бізнес) не зацікавлені в громадській активності, бо громадський сектор окупований "професійними патріотами", які часто мають політику єдиною діяльністю в цьому житті і ніде толком не працюють. Отже маємо, що громадянське суспільство у нас м'яко кажучи, слабке. Механізми РЕАЛЬНОГО контролю влади, а особливо місцевого самоврядування відсутні. Відкликання обранців відсутнє. Мажоритарку наше суспільство провалює.

Чи не обернеться в такій ситуаціі децентралізація феодалізмом під "демократичною" маскою, коли у нас будуть на місцях "царьки", на яких і центр не матиме ніякого впливу і громади будуть іх "демократично переобирати"? Ми скинули одну сім'ю". Чи не будемо ми мати таку ж в кожному селі? Я не стверджую, що мій песимістичний прогноз 100% реалістичний. Але його ймовірність не нульова...