Розмір тексту

Дозволити ВСЕ. Окрім насилля

«Коли Ви обираєте милосердя замість справедливості – невинні страждають замість винуватців» Айн Ренд

В 1991 році ми обрали новий шлях – шлях вільної ринкової економіки, лібералізму, поваги до Особистості, до її власного вибору, до її самореалізації.

З того часу ми цей вибір зрадили.

Народ України відмовився брати на себе відповідальність за власне життя і долю країни, переклавши цю відповідальність на політиків. Чим політики і скористалися.

Я стверджую, що кожен хто споживає більше ніж виробляє – злочинець. І неважливо – чи це олігарх, який замість виробництва торгує «повітрям» чи проста людина, яка вимагає пільги, прикриваючись власною потребою.

Ми хотіли збудувати нову Державу, а натомість дали себе ошукати спадкоємцям «совка». І самі прийняли ідеологію «совка».

Народ України ненавидить багатих. Народ України прийняв думку про те, що дбати в першу чергу про себе – це зло. Народ України згоден жертвувати собою задля інших.

І тому, прикрившись «суспільними інтересами» в країні процвітає корупція.

Єдиний спосіб перемогти корупцію –

повне роздержавлення. Там де не має конфлікту інтересу між власною кишенею і кишенею організації – корупції не буде. Бо ніхто не візьме хабар, щоб обікрасти самого себе. Що стосується найманих працівників приватних фірм – отримуючи не заробітну платню, а відсоток від прибутку фірми, працівник також не буде обкрадати самого себе.

Добровільні податки –

по-суті ми сплачуємо податки двічі: раз обов’язкові в бюджет, другий раз на те, на що в Держави, як завжди, не вистачає грошей: армія, медицина, освіта, хворі діти, безпритульні тварини і т.д. і т.п. Я пропоную мінімальний податок на мінімальні адміністративні витрати держави і добровільні податки на забезпечення інших витрат бюджету.

Що мається на увазі під «добровільними податками»? Все, чим користується людина від держави стає страховим – хочеш платиш страховку і отримуєш послуги, хочеш – не платиш – але тоді й не отримуєш. Цільове направлення Ви обираєте самі. Все, що людина вважає необхідним розвивати для суспільства – вона обирає САМА. Вважаєш необхідним розвивати культуру – платиш цільовий внесок на культуру, вважаєш необхідним розвивати спорт – платиш на спорт. Врешті-решт – хочеш безпеку у своєму домі – платиш на армію. Таким чином ми голосуємо гривнею за напрямки державної політики і самі розподіляємо бюджет, повернувши собі право розпоряджатися ВЛАСНИМИ коштами, яке у нас забрали чиновники.

Соціальна політика –

відміна пільг. Натомість персональна страховка на випадок складних і нещасних життєвих ситуацій, яку людина платить за власним бажанням. Хоче ризикувати і сподівається на «авось зі мною не трапиться» - не платить, але тоді й не вимагає від держави грошей у випадку коли щось трапиться. Має людина дитину і хоче її навчати – платить персонально у цільовий фонд освіти. Не хоче – не платить. Але тоді її дитина не має права на освіту за рахунок цього фонду. Стосовно тих, хто ДІЙСНО не може себе забезпечити ВІД НАРОДЖЕННЯ, або В СИЛУ НЕЗАЛЕЖНИХ ВІД НЬОГО ПРИЧИН – досвід показав що наше суспільство милосердне – ми збираємо кошти для допомоги іншим, ми працюємо волонтерами. Але це має бути ДОБРОВІЛЬНО. На перехідний період можна ввести мінімальний податок у фонд милосердя, і разом із зібраним волонтерами, ці кошти підуть на допомогу тим, хто цього потребує. Потім повністю перейти на добровільні внески.

Армія –

кожна людина вправі розпоряджатися власним життям. Ніхто не може примушувати іншого йти «добровільно» вмирати. Тому у військових конфліктах, АТО і усіх інших ситуаціях повинна діяти ДОБРОВІЛЬНА КОНТРАКТНА армія. Вона повинна адекватно оплачуватися і всі пільги та компенсації мають бути прописані у цьому контракті – ніякої бюрократичної тяганити – коли людина, яка ризикувала своїм життям має «кланятися» чиновнику. Повноцінне забезпечення контрактної армії забезпечить обороноздатність країни. Все потрібно робити професійно. А особливо таку важливу річ як захист Батьківщини. Що стосується обов’язкової служби – її замінити на спеціальну підготовку, де людина отримує елементарні навички бою, поводження в екстремальних ситуаціях (в т.ч. у мирний час), навички першої медичної допомоги. Таку підготовку проходять всі – і чоловіки і жінки.

Безпека –

у держави залишається мінімум функцій – головна із яких БЕЗПЕКА її громадян, безпека живих істот. Насилля не допустиме. І це злочин який має каратися максимально жорстко. Кара має бути максимально ідентичною вчиненому злочину за старим добрим принципом «око за око». Недопустиме насилля як над людьми так і над тваринами. Кожна жива істота має ПРАВО НА ЖИТТЯ. Недопустимо її позбавляти життя. І тут кара має бути жорстка. Вбивці, маніяки всіх видів і збочень, ті хто примушують інших до будь-яких дій силою –повинні каратися жорстко.

Все, що не чинить насилля над іншими – допустимо.

Власний вибір –

Все що не чинить насилля над іншими – допустимо. Не повинно бути ніяких обмежень самореалізації людини, якщо ця самореалізація не потребує НАСИЛЬНОГО втягнення інших у дану діяльність. Людина робить вибір світогляду сама. Жодної цензури чи ментальних обмежень з боку держави. Діти одержують світоглядну систему координат від батьків. Це і є запобіжником від того, що слабка психіка дітей може потрапити під негативний вплив суспільства. Світогляд дитини у першу чергу формують батьки, вони задають матрицю, через яку дитина сприймає оточуючий світ. Не впевнений, що можеш стати авторитетом для своєї дитини – задумайся: чи готовий ти до приведення у світ Нового Життя і Нової Особистості?

Відповідальність –

свобода особистості і довіра інших передбачають відповідальність. Ти вільний робити багато чого. Але будь готовий відповідати за свої дії. І не скигли потім. Твої дії мають наслідки. Не впевнений, що зможеш відповідати за долю Дитини, що сформуєш з неї Особистість – дозрій спершу, а потім народжуй. Не впевнений, що зможеш повноцінно утримувати домашню тварину і гуманно подбаєш про її потомство – не заводь її. Не впевнений, що зможеш виконати обіцянки – не обіцяй.

Ми повинні зрозуміти, що ніхто нікому нічого не винен. Усі відносини – політичні, економічні, соціальні будуються на ДОБРОВІЛЬНОМУ ВИБОРУ І ВЗАЄМНІЙ ЗГОДІ. Ніхто нікому нічого не дає тому що він «хороший» або тому що він потребує.

Це закони справедливості. Вони жорсткі. Вони не вписуються у зручну і затишну солодку вату існуючої суспільної свідомості. Але їх порушення карається розквітом корупції, конфліктами, зламаними долями.

Ми, українці, повинні обрати – чи ми будемо чекати щастя від інших і нас знову будуть обманювати, чи ми самі збудуємо своє майбутнє.

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему