Розмір тексту

Що відбувається із гречкою в Полтаві?

В Україні продовжує вирувати чергова криза. На цей раз народ прагне гречки, плавно зміщуючись у бік борошна.

Топовою темою всіх «виробничих» нарад від будівельників до педагогів є «Почом сьодня гречка?». Головним предметом турботи уряду є «Стабілізація цін на гречку». Кожне ЗМІ, яке хоча б трохи себе поважає, вважає своїм обов’язком розмітити в себе масштабне дослідження на тему «Гречка».

Цікаво, чи може в такій інформаційній ситуації ціна на гречку не зростати?

В цілому справа не в гречці – з 2005 року тему якої-небудь кризи ми проходимо регулярно: бензинова, цукрова, м’ясна, знову цукрова, борошняна, знову бензинова, доларова, кульмінація апогею апофеозу – сольова, ще раз бензинова, ну і тепер гречана… Це так – не повний перелік.

Примітно, що ситуація прогнозована до нудоти: раптом з’являється топова тема: «Продукт А дорожчає!». Народ кидається в крамниці, прогнозовано ціна зростає, уряд заспокоює, що все під контролем, народ ще швидше біжить в крамниці, ціна зростає, уряд героїчно бореться, народ панікує, ціна далі зростає, закуплений народом продукт псується, народ вимагає від «них» зупинити ціни і кого-небудь розстріляти, Прем’єр бореться, народ ще більше панікує і т.д…

Причому на ці самі граблі ми наступаємо регулярно. І без жодних висновків.

Для бажаючих кого-небудь розстріляти, зупинити ціни по методу Кризи Володимирівни «Ціни, стій – раз-два!» і інших прихильників подібних методів нагадую, що Україна, слава Богу, визнана країною із ринковою економікою.

Короткий лікбез за 9 клас.

Пропозиція є прямою функціональною залежність між кількістю товару і ціною: чим більша ціна – тим більшу кількість товару викидають на ринок.

Попит є оберненою функціональною залежністю між кількістю товару і ціною: чим більша ціна – тим меншу кількість товару купують споживачі.

Тим самим ринкова економіка є саморегулюючою: виробник і продавець заявляють, що не будуть продавати товар нижче певної ціни; споживач заявляє, що не буде купувати товар вище певної ціни. В результаті компромісу вони сходяться на прийнятній для обох сторін ціні, яка є точкою перетину кривої попиту і кривої пропозиції і є ціною рівноваги або ринковою ціною.

Це в теорії. Здавалося б елементарні речі. Які й непристойно пояснювати в цивілізованому суспільстві.

Але чому ж тоді наш споживач поводиться із точністю до навпаки: ціна зростає – кількість закупленого товару теж зростає, причому стрімко.

1.jpg

Звісно, що при такій ситуації ціна не може не зростати – збільшується попит, при чому за будь-яку ціну, отже ціна зростає.

Пам’ятаю слова знайомого фінансиста на початку доларової кризи: «Долар буде як мінімум по 8. Якщо люди купують – то чому ж не підіймати ціну?».

Логічно – ціну підійматимуть до тих пір, поки «піпл хаває». А хаває наш піпл все.

То чому ж такі нарікання на неясно яких «вони»? Чому заклики кого-небудь розстріляти як при Сталіні? Чому мольби до влади про зупинення цін?

Так, можна припустити, що була змова. І навіть в даному випадку доречно владі звернутися до Антимонопольного комітету.

Але чому не піти більш простою і головне ефективною дорогою.

Ринкова економіка нам натякає, що є два шляхи:

1. Збити ціну, збільшивши пропозицію товару.

2. Збити ціну, зменшивши попит (бойкотуючи товар).

Збільшує кількість товару за меншою ціною у нас, зазвичай уряд, що логічно – відкривається держрезерв, держава виходить гравцем на ринок – ціна падає. Але ж це діє, коли все відбувається «природно», а якщо це зробити героїчно – із голосною заявою Прем’єра, з прес-конференцією і піаром, то цей товар із держрезерва  розметуть і дуже вірогідно що перепродадуть за вищою ціною. А сенсу без піару уряду збивати ціну? Хто ж тоді взнає, що він працює? Він – це уряд, малося на увазі.

Класичний же механізм, а саме – бойкот даного товару споживачами в нас ще ні разу не був задіяний. Ви можете логічно заперечити, що а як же людина проживе без товару А? Слушне питання. Але по-перше – в товару А є альтернативний товар Б (допустимо в гречки це рис чи овсяника, а в кави – чай). І він, до речі, не один – окрім гречки скільки у нас круп існує? Тобто розпорошивши попит на різні крупи ми не спричинимо нову кризу, допустимо, рисову, бо переключимося і на рис, і на пшоно, і на перловку і т.д. А по-друге, чомусь коли ціна починає рости, товар А скуповують у кількостях значно більших ніж це потрібно для споживання, скуповують «про запас».

Звісно у виробників і продавців є одна суттєва перевага – в них там заведено «відповідати за базар».

 «Обсудили —

                   Постановили:

На время — десять, на ночь — двадцать пять...

                   ...И меньше ни с кого не брать…»

І якщо, дійсно, є змова і хтось особливо розумний вирішив домовленість порушити і викинути товар дешевше, то буде мати серйозні неприємності. Народ же ж маса неорганізована і думати глобально не звик – тому думка про те, що сьогодні ми всі бойкотуємо цей товар, а через тиждень він впаде в ціні, в голову не приходить. Краще я буду самим розумним і побіжу куплю. Поки ще не так подорожчало. Примітно, що кожен вважає себе самим розумним і тим самим створює ажіотажний попит…

І звісно ж – інформація велика сила! Якщо постійно повторювати, що гречка дорожчає – то народ побіжить її скуповувати і вона таки подорожчає! До речі, заголовок цієї статті теж зробив свій внесок в її подорожчання. ;-)

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему