Бюджет-2020: децентралізація згортається?
У четвер, 14 листопада, Верховна Рада України в другому читанні ухвалила Закон "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Попри всі гучні заяви, кінець епохи бідності поки що відкладається - в новому бюджеті українці не побачать обіцяного зростання більшості соціальних стандартів.
А для місцевого самоврядування він взагалі криє дуже багато небезпек. Всупереч задекларованому курсу на подальшу децентралізацію, Уряд суттєво обмежив фінансові можливості громад у 2020 році. Про що йде мова?
Доходи місцевих бюджетів зростають. На папері
Так, у порівнянні з минулим роком дохідну частину місцевих бюджетів збільшили на 43,9 мільярди гривень — до 331,2 мільярдів. Здавалося б, можна радіти.
Але, разом із цим, в рази зросте і соціальне навантаження на місцеві бюджети, які тепер будуть змушенні власним коштом дофінансовувати багато загальнонаціональних програм.
Як відомо, основне джерело наповнення місцевих бюджетів — податок з доходів фізичних осіб. Уряд заклав у бюджеті підвищення заробітних плат — і автоматично на папері зросли доходи місцевих бюджетів. Але ж одночасно зростуть і видатки місцевих бюджетів за цим напрямом. Тож розглядати додаткове зростання місцевих скарбниць за рахунок збільшення надходження ПДФО не варто. Більше того, не виключена ситуація, коли місцеві бюджети просто не потягнуть збільшення зарплатні для бюджетників, і будуть вимушені скорочувати штати. Про причини ми ще поговоримо далі.
Інше важливе джерело доходів — земельний податок (для окремих громад він взагалі ключовий). На жаль, пропозиція провести індексацію нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік не знайшла підтримки урядовців і парламентарів. А отже, і тут місцевому самоврядуванню не варто очікувати на зростання доходів.
Видатки зростають і цілком реально
Наприклад, за рахунок місцевих бюджетів Урядом передбачається підвищення заробітної плати педагогічним працівникам, педагогам дошкільної та позашкільної освіти, керівним працівникам, інструкторам-методистам, тренерам-викладачам дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Цікаво, що підвищення мають забезпечити як ОТГ, так і необ'єднані місцеві ради, фінансовий ресурс яких значно менший.
Нові реальні зобов'язання завдяки Урядові в місцевих бюджетів з'явилися. Але механізмів, де знайти додаткові кошти під них, не передбачено.
Так, Уряд відхилив пропозицію виділити 677,4 мільйона гривень субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Навряд чи вистачить в повному обсязі і субвенції з держбюджету для підвищення заробітної плати педагогічним працівникам.
Простіше кажучи, Уряд підвищив заробітні плати педагогам, забувши передати під це достатню кількість фінансових ресурсів, а "поганим" керівникам самоврядування доведеться або в лихоманці вишукувати власні ресурси, або взагалі піти на непопулярні кроки і звільнити частину працівників, щоб виконати рішення Уряду і підвищити зарплату решті.
Аналогічна ситуація з пільговими перевезеннями, пільгами на послуги зв’язку та багатьма іншими напрямами видатків, які здійснюють органи місцевого самоврядування. Адже під це Уряд елементарно забув передати на місця ресурс.
Зменшення субвенцій — гарний спосіб тримати самоврядування на гачку?
Фахівці відзначають, що одним із головних мінусів “Бюджету-2020” є зменшення майже вдвічі субвенцій місцевим бюджетам. А політики прямо називають це "згортанням" реформи децентралізації.
Так, майже вдвічі проти минулого року зменшується додаткова дотація на здійснення переданих із державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я. Якщо у 2019 році на школи та медичні заклади місцеві бюджети отримували 14,9 мільярдів гривень, то в наступному — лише 7,9 мільярдів. А це життя та здоров’я наших людей і якість освіти дітей!
Так само субвенція на соціально-економічний розвиток територій, яка давала змогу розвивати громади, в наступному році зменшиться майже в 2,5 рази — із 4,8 до 2 мільярдів гривень!
Інфраструктурна субвенція залишиться на рівні минулого року — 2,1 мільярди гривень. Але і тут є одне суттєве "але": кількість громад невпинно зростає, а тому при поділі кожна громада одержить значно менші суми на розвиток інфраструктури ніж торік.
Також викликає питання реалізація нової програми "Спроможна школа для кращих результатів", мета якої - забезпечення шкіл необхідним обладнанням. У 2020 році на це планується витратити 3,5 мільярди гривень, які мають надійти на місця у вигляді субвенцій. Але у загальному фонді бюджету передбачено лише 1,5 мільярди! Ще 2 мільярди очікують зі спеціального фонду за рахунок плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Зрозуміло, що надходження таких сум, а отже і виконання програми жодним чином не гарантується.
Тенденція дуже загрозлива — адже в умовах збільшення видатків, не підкріплених реальним асигнуванням, і відсутності чіткої гарантії зростання доходів, подальша ефективна робота місцевого самоврядування під питанням.
В обмін на лояльність, напевне, Уряд буде готовий "підставити плече" радам і допомогти виконати бюджет. Але ж де, в такому випадку, — принцип фінансової самостійності, який став основою у філософії децентралізації? І чи не згортається взагалі в такому випадку сама реформа децентралізації?
