Поліцейський Олександр Філоненко із Полтавщини нищить супостата на передовій
Старший інспектор батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції Полтавщини, майор поліції Олександр Філоненко на початку ворожої навали разом з колегами допомагав вартувати безпеку на Полтавщині, виявляв прибічників ворога та диверсантів, здійснював супровід автобусів з літніми людьми, жінками та дітьми, евакуйованими зі східних регіонів України та Сумської області.
Під час однієї з аеророзвідувальних операцій у Бахмуті у лютому 2023-го року отримав поранення, потрапивши під мінометний обстріл російських військ. Одна з мін вибухнула поряд з приміщенням, де працював поліцейський. Олександр пройшов реабілітацію. Нині вже в строю та продовжує наближати українську Перемогу.
З травня 2022-го, у складі зведеного батальйону Національної поліції України «Захід», брав участь у звільненні окупованих територій Харківщини, а потім – Донеччини. Саме там, під час визволення населених пунктів, передані Олександром GPS-координати допомагали військовим ЗСУ знищувати бліндажі, окопи, сторожові пости й техніку ворога.
Він пригадує: «Дрони надзвичайно виручали, коли окупанти йшли в наступ на позиції наших Збройних сил. Артилерія їх добряче накривала! Були знищені й танки, і піхота, і будівлі з командними пунктами. Про звичайні мінометні розрахунки я взагалі не говорю… Як скидами з дронів їх знищували, так і артилерійським вогнем».
Зі слів офіцера, на звільнених територіях були знайдені склади, опорні пункти із радіостанціями та ретрансляторами армійців рф, які вони не встигли забрати, – так швидко тікали від українських захисників. «Трофеїв було достатньо: техніка, танки, зброя, боєкомплект», – розповідає Олександр.
Правоохоронці заходили до населених пунктів одразу після військових. Поліцейським належало перевірити кожний двір, будинок, підвал, лісосмугу та інші місця, щоб з’ясувати: чи не переховуються окупанти або їхні поплічники, де ворог залишив мінні загородження, розтяжки, склади з боєприпасами? А також зрозуміти – кому з місцевого населення потрібна допомога і яка саме?
Олександрові Філоненку довелося одним з-поміж перших поліцейських побачити звільнені околиці Харкова, селище Питомник, міста Ізюм, Вовчанськ, Куп’янськ, – а також безліч сіл Харківської області. У вересні минулого року його загін разом з військовими ЗСУ прорвався на Донеччину – він виконував завдання Сил оборони в Лимані та Бахмуті.
В пам’яті поліцейського назавжди закарбувалося побачене на деокупованих територіях: «Дорога на Ізюм – мікроавтобуси та автомобілі, які окупанти забрали у людей, завалені награбованим посудом, побутовою технікою, одягом. Але вивезти їм це не вдалося, на дорозі так і лишилися… Як зайшли в місто… – будинки зруйновані, комунікації знищені (ані води, ані електроенергії, ані газу), масові поховання закатованих та розстріляних людей».
Вразили покинуті голодні домашні тварини на вулицях. Доки були у селах – підгодовували їх та доглядали, коли їхали далі – передавали місцевим жителям або відпускали на волю.
Поліцейські ділилися з місцевими жителями власними запасами та аптечками, допомагали зв’язатися з родичами. «Коли ми їхали, брали мішок хліба і роздавали людям… Через тиждень з’явилися перші волонтери, які почали потрошку підвозити харчі та генератори, а також встановили Starlink. Через пів року утисків з боку загарбників у людей нарешті з’явився зв'язок», – каже Олександр.
Наразі офіцер пройшов курс реабілітації після операції та повернувся в стрій, щоб перетворювати безпілотний літальний апарат на зброю.
Олександр цінує життя та вірить у Перемогу: «Живемо далі, будуємо вільну країну – інших варіантів у нас немає».
