Три покоління вихованців тренера з пішохідного туризму Сергія Свистуна

“Після закінчення Полтавського педуніверситету викладав історію, право. Потім дали мені ще географію, фізкультуру, а згодом – туристичний гурток. У 1993 році повністю перейшов працювати керівником гуртків. За цей час у мене займалися вже три покоління: батьки учнів, потім я випустив їхніх дітей і вже їхні діти займаються в молодшій групі”, – розповідає Сергій Миколайович.

Згадуючи перші роки роботи, Сергій Свистун каже, що з учнями здолав не один кілометр гірських доріг.

“З дітьми мені дуже подобається працювати. У 90-х роках були поїздки у Крим, Карпати, спали у наметах при мінусовій температурі. Діти іноді плакали, але коли ми поверталися, то вони бігли назустріч, обіймалися і кричали, що ще поїдуть. З роками ми вийшли на професійний рівень, почали більше виступати на районних змаганнях, потім на обласних. І так, день за днем, виростив 2 кандидатів у майстри спорту”, – каже керівник гуртків.

За 30 років роботи Сергій Свистун зібрав чимало нагород і особливо радіє успіхам учнів на всеукраїнських змаганнях.

“Є чим похизуватися, найбільше досягнення – минулого і позаминулого року ми були на чемпіонатах України у складі Полтавської збірної, основу команди склали мої хлопці і дівчата. Ми посіли 3 місце у командній техніці, і позаминулого року також ми були третіми. Вважаю, що це дуже високі досягнення, особливо для такого маленького ліцею, як наш”, – розповідає Сергій Миколайович.

Результати вихованців Сергія Свистуна руйнують чи не найбільший міф, що лише у великих містах можна отримати достатні навички для призових місць на змаганнях державного рівня.

“Я розкажу такий приклад: були ми на Кубку України у Кропивницькому. Я привіз 2 команди: основну і трохи слабше. У виді “кроспохід” основна команда посіла 2 місце, а додаткова – 7 місце. Так, ми потрапили у десятку кращих команд України. На нараді представників ми розговорилися, один колега з Києва запитав, скільки дітей навчається у нашій школі. Я сказав йому , що у ліцей 200 учнів. Він мені відповів, що це неможливо, адже їм у Києві складно зібрати команду”, – говорить Сергій Свистун.

Всього у команді Михайлівського ліцею – 20 учнів. Головною умовою успіху тренер називає саме бажання школярів.

“Близько 20 дітей у мене займається, найменша дитина – з другого класу, найстарші – студенти-першокурсники. Діти приходять різні, навіть коли я бачу, що в дитини мало хисту до цієї справи, вона все одно займається, бо є бажання. І взагалі, не лише цей вид спорту, а й в інших, є бажання  – буде результат”, – каже Сергій Свистун.

Тренування з учнями мають щільний графік, особливо на вихідних. Але від такого ритму керівник Сергій Миколайович не втомлюється, а отримує задоволення, бо робить справу, яку по-справжньому любить.

“Розминка хвилин 15-20, потім діти одягають туристичне спорядження, я даю їм завдання і вони працюють. Тягають мотузки, карабіни, лазять біля стелі. На вихідних ми завжди з 9 до 15 години тренуємося, і серед тижня теж на 2-3 години збираємося. Хтось любить рибалити, хтось – полювати, моє хобі й справа життя  – пішохідний туризм. І доки в учнів буде бажання ним займатися  – я тренуватиму їх, бо ми ще не маємо першого місця на всеукраїнських змаганнях. Але вірю, що точно буде”, – підсумовує Сергій Свистун.