6 варіацій на тему боротьби українського народу

“Росіяни часто пишуть, що баян – це їхній музичний інструмент. Але, оскільки я дуже захоплююся акордеоном, баяном, гармошкою, вивчала це питання і радилася з науковцями. Гармошка з'явилася одночасно в багатьох європейських країнах: Чехії, Польщі, Італії, Німеччині і в Україні. Потім цей музичний інструмент удосконалювали. З'явився баян, але ж росіяни дали лише назву “баян”, сам інструмент не можна назвати їхнім. Взагалі у Європі баян називають кнопочним акордеоном”, – каже Валентина Комлєва.

Музикантка розповідає, що серед друзів має колег, які грають на баяні у Європі. На ньому чудово звучать твори класиків: Баха, Гайдна, Моцарта. На гармошці, каже пані Валентина, виконати складні твори неможливо. Але й цей музичний інструмент має особливе звучання. 

“Гармошка має обмежену кількість кнопок. Але існує відповідний репертуар для цього автентичного інструменту, що прекрасно і неповторно звучить саме на ньому. Деякі гармошки коштують дорожче, ніж простенький учнівський баян”, – розповідає музикантка.

Любов до музики з'явилася у Валентини Комлєвої ще під час шкільних років. З рідного села вона їздила у Решетилівську музичну школу, потім закінчила Полтавське музучилище. Каже, що зовсім випадково дізналася, що на території Решетилівщини були поширені певні мелодії. Їх виконували місцеві гармоністи. Відтоді – мріє зберегти ці твори для майбутніх поколінь.

“Я дізналася, що у нас в громаді є місцева музика, але ніде не записана. У кожного гармоніста були свої перебори, прикраси, почерк. Я дуже цим захопилася, спочатку думала записати нотами, але тоді вирішила, що слід безпосередньо зіграти ці твори й зберегти саме музичний варіант чи відео”, – каже баяністка.

Силами Валентини Комлєвої та її однодумців вже створений Youtube-канал “Гармоністи Решетилівщини”. 

“На каналі – твори місцевих гармоністів: гопаки, польки тощо. Це буде великою цінністю для нашої культурної спадщини. У мене збереглися авторські мелодії гармоністів з громади, дехто з них вже помер, тому їхній творчий доробок так важливо зберегти”, – говорить музикантка.

Нині основне місце роботи Валентини Комлєвої – Центр культури і дозвілля “Оберіг” у Решетилівці. Вона мріє створити інструментальний ансамбль для дорослих. І далі популяризувати баян. 

“Нехай люди чують, як класно звучить баян. Зараз діти менше цікавляться музичними інструментами, бо це потребує праці й терпіння. Але, вірю, що колись гра знову станне цінною і тому так важливо, щоб збереглися місцеві зразки”, – каже баяністка.

На рахунку пані Валентини – участь у міжнародних конкурсах. Нещодавно високий виконавський рівень баяністки та її колеги, гармоніста Юрія Мордовського відзначили на благодійному конкурсі мистецтв "Зимова казка" в Празі. 

Має у своєму репертуарі музикантка й особливий твір: варіації на тему української народної пісні “Їхав козак за Дунай" у власній обробці. 

“Перша варіація символізує красу і багатство душі українців. Друга – постійний розвиток і швидкоплинність життя. Третя варіація має ритм запорізького маршу, четверта – тема пісні польського композитора Фоми Падури "Гей, соколи" як символ нашої дружби з Польщею.  П'ята  – тема плачу, скорботи за українцями, які загинули. І шоста тема  – це наш наступ, вперед до Перемоги”, – говорить Валентина Комлєва.

Ця робота отримала перше місце на міжнародному фестивалі “Золота осінь-2022” (м. Париж). І, за словами музикантки, показує незламність українського народу і вкотре доводить, що баян і гармошка – російські музичні інструменти лише в уяві наших горе-сусідів.