Борщ на передову з гетьманської столиці

“У мене вдома була сушарка, раніше я готувала і пастилу, і сушила все для сім'ї. Потім влітку ми побачили, що це дуже актуально, бо набори легкі і довго зберігаються. Шукала інформацію в інтернеті. Ввечері побачила, а зранку почала робити. Допомагали мої рідні. Ми спробували цей борщ на смак, експериментували: пробували варити хв 10-15 або просто заливали окропом”, – розповідає Ірина Іванівна.

Далі розпочалася історія “Гадяцького борщу”. Пані Ірина виклала допис в інтернеті про власну ініціативу, одразу відгукнулися інші небайдужі жителі міста.

“Спитала, хто хоче допомогти й одразу відгукнулися гадячани. У когось були сушарки, в кого – овочі. Десь близько місяця все вдома робили, а на пакування збиралися в музичну школу, де я працюю. Тут є просторі приміщення, столи і легше організувати процес”, – каже Ірина Каплій.

Нині до створення “Гадяцького борщу” залучені майже 100 осіб. Є постійні запити на сухі набори від волонтерів та військових. Вдома у пані Ірини Каплій постійно працює 2 сушарки, а іноді 3-4. Про виконану роботу вона звітується у мережі Facebook. Також на сторінці пише оголошення про збір коштів чи організовує аукціони.

“Ми пакуємо до тисячі наборів на тиждень. Щонеділі о 10 годині збираємося у 2 класах, в одному пакуємо супи, в іншому – борщі, приходить осіб 20. Нам потрібна томатна паста, ми її купуємо у стіках і вкладаємо у пакети. Про потреби пишу у Facebook. Люди скидають гроші, також робимо розіграші. Перед новим роком місцеві майстрині зробили дідуха, то ми його розіграли за 5 тисяч, також розіграли пляшку з ручним розписом за 2500 грн”, – розповідає Ірина Іванівна.

Також у роботі гадяцьких волонтерів 5 супів: “Укропський” (з вермішеллю, кропом та зеленою цибулею), “Байрактар” (з вівсянкою), “Гетьманський” (з гречкою), “Вельбівський” (з сушеними грибами), “Особливий” (з рисом). Ірина Каплій зауважила, що супи підготувати легше, назви для них підібрали веселі, щоб підтримати захисників і захисниць.

“Люди почали пропонувати нам крупи, вермішель. У сезон грибів ми щодня по 5-6 відер додому приносили й сушили. Так з'явилися наші супи. Щодо борщу, то ми використовуємо сухі компоненти, крім картоплі. Картоплю ми відварюємо і тоді легенько натираємо прямо на сушарку. Тоді вона стає дрібна, ніби локшина. Овочі сохнуть по-різному, але коли ми ввечері закладаємо, то зранку все сухе”, – говорить волонтерка.

Сьогодні об'єднання “Гадяцький борщ” також займається переробкою калини, готує засоби від кашлю, смаколики із сушених фруктів, горіхів і гарбуза. Ірина Каплій каже, що не припиняє дивуватися щедрості й розумінню місцевих жителів, які допомагають, хто чим може: несуть овочі, мед, горіхи, натирають овочі, сушать, пакують і донатять.

“Спочатку ми робили на тиждень 50 наборів, зараз ця кількість значно зросла, то ми вже понад 10 тисяч пакунків підготували, сушарки вдень і вночі працюють. Дуже хочеться подякувати всім людям, всі так відгукуються, несуть і несуть. І знаєте, у нас майже всі працюють, зайняті, але допомагають. Роблять це і на вихідних, і ночами, аби підтримати наших військових, щоб їм було трішечки легше від наших смачних супів і борщів”, – так говорить про справу, яку робить з іншими небайдужими жителями гетьманського краю,  організаторка “Гадяцького борщу” Ірина Каплій.