Місцеве самоврядування – система, в якій живуть, а не просто працюють
Сьогодні – День місцевого самоврядування. Повноваження органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) чітко прописані в законодавстві, але у буденному житті майже всі, хто потрапив у систему ОМС, крім своїх посадових обов'язків виконують і найрізноманітніші прохання своїх виборців або жителів громад: від допомоги в облаштуванні саду, до примирення сусідів, які не поділили межу на городі.
Але зараз на перший план вийшла підтримка ЗСУ та людей, яких тимчасово переїхали з інших регіонів до нас, на Полтавщину, через війну.
Напередодні свята ми поспілкувалися з колегами, які мають різний стаж роботи, обіймають різні посади, але мають спільне – саме у місцевому самоврядуванні вбачають потенціал для розвитку громад.
Володимир Микійчук, виконавчий директор Асоціації "Полтавська обласна асоціація органів місцевого самоврядування", депутат Полтавської обласної ради 5 і 6 скликань.
"У Полтавській обласній раді я був 2 скликання. Перший раз – як депутат. Основна моя робота була зосереджена в окрузі. Проводив прийом громадян, тоді мало було можливостей для дистанційних звернень, тому постійно організовували зустрічі. З колегами-депутатами теж часто проводили виїзні засідання, бо на місці краще видно ту чи іншу проблематику.
Інше скликання мене обрали заступником голови обласної ради. Це вже був вищий рівень відповідальності перед виборцями. У 2014-му в Україні розпочалася війна. Наші хлопці і дівчата пішли захищати державу, до нас зверталися з різними проблемами. Хто ж знав тоді, що це лише початок…
Нині наша Асоціація постійно на зв'язку з громадами. Мені приємно бачити, що реформа місцевого самоврядування, проведення децентралізації дало такі результати. Нам би перемогти ворога і всі наші громади стануть сильними і заможними", – розповідає Володимир Микійчук.
Валентина Бугайова, голова Петрівсько-Роменської громади, стаж в ОМС – 35 років.
“Ми працюємо із проблемами людей, даємо поради та спільно шукаємо вихід із складних ситуацій. А це і побутові питання, стан доріг, вуличне освітлення, пасажирські перевезення тощо. Із лютого 2022 року більшість звернень – це облаштування житла та побуту ВПО, питання обороноздатності громади, збір гуманітарної допомоги.
Але бувають і нетипові ситуації. Приміром, нещодавно ми рятували лелеку. У Ручках жінка помітила молоду птаху, яка пізньої осені все ще гуляла по її городу. Лелеку зловили, облаштували їй особистий простір, встановили лампу для обігріву, годували рибою. Водночас староста Ручок шукала місце, де б прийняли птаха на зимівлю. І знайшла! Ми разом із заступником відвезли лелеку в еко-парк «Глухомань» під Полтавою. Там саме шукали пару для такого ж птаха",– говорить Валентина Петрівна й додає, що за роки роботи в органах місцевого самоврядування зрозуміла, що найважливіше у професії – людяність, універсальність та оперативність.
Олександр Кравченко, староста Абазівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади. Працює в органах місцевого самоврядування з 2020 року. Наймолодший староста в області.
"Староста – комунікатор між містом і селом. Всі питання, які ми можемо вирішити на місці, намагаємося вирішити на місці. А люди звертаються з усіх питань: на фермі впала огорожа, вибігли вівці й витоптали людям поле – поїхали розбиратися. Десь допомогли людям у віці спиляти дерево, то інтернет полагодили, а інколи шукаємо тих, хто допоможе самотнім із сантехнічними роботами.
Люди в селах звертаються з усіх питань. Найчастіше ми, звісно, видаємо довідки, але й просто допомагаємо, якщо це нам під силу", – говорить Олександр.
Щиро вітаю колег зі святом! Потенціал у місцевого самоврядування величезний, нам залишається уміло його використовувати на благо громад і області. Тому будьмо сміливими і допомагаймо ЗСУ!
Ми всі зараз маємо бути надійним тилом нашим захисникам і захисницям. І незмінно дякую платникам податків, виборцям і кожному з жителів Полтавщини. Усе, що ми робимо – завдяки вам і на благо наших громад.
