"Відбили росіян на "Тиграх з-під Салтівки" – історія полтавця, що обороняв Харків
Сьогодні своє професійне свято відзначають військові ракетники, артилеристи та інженери – воїни, що складають бойову міць армії. Їхня нелегка робота, влучність та уважність стає ключовим чинником, від якого залежать результати переможних українських битв.
Володимир Міщанин з позивним «Інженер» з 2014 більше року служив в зоні проведення антитерористичної операції у 91-му окремому полку оперативного забезпечення. Це формування інженерних військ Сухопутних військ України. Брав участь у боях на Сході України, зокрема за Савур-Могилу та Дебальцеве. Нині – вже в складі іншого військового підрозділу захищає незалежність нашої держави на півдні.
«Військові інженери – спеціалісти, які забезпечують просування армії уперед. Вони знешкоджують боєприпаси, що не розірвалися, організовують маскування й укриття. Це той рід збройних сил, для яких ніколи не закінчується війна – навіть коли вщухають бойові дії» – говорить Володимир Міщанин.
Останні кілька років військовий працював водієм-далекобійником. У день повномасштабного вторгнення повернувся з тривалого відрядження. А вже 10 березня пішов добровольцем захищати незалежність України.
«24 лютого я приїхав додому після відрядження близько третьої години ночі. Був емоційно виснаженим та фізично втомленим, адже не мав повноцінного сну кілька днів. Зранку до мене зателефонувала сестра, яка повідомила про початок повномасштабної війни в Україні».
Полтавець з позивним «Інженер» разом зі своїми побратимами боронив Харківщину від російських окупантів. Не зважаючи на значну вогневу та кількісну перевагу противника, військові змогли відігнати ворога від міста, спаливши всю його техніку, зокрема російські броньовані позашляховики «Тигр».
«Чітко усвідомлював, що східна частина фронту являється однією з найважливіших точок опору окупантам. Саме тому, бойовий батальйон, в якому несу службу, був направлений на захист та оборону міста Харків, зокрема в район Північна Салтівка. Ворог намагався прорватися у місто, точилися запеклі бої. Наші хлопці, не дивлячись на люті морози, ні на шалені обстріли зі сторони окупантів, змогли відігнати ворога від міста. Добре запам’ятав зустріч з російськими військовими, які їхали на «Тиграх». Вони були дуже розгубленими та здивованими. Бо, маючи в половину менший кількісний склад, ми не побоялися вийти їм назустріч. У результаті – загарбників було ліквідовано, а їхню техніку спалено», – згадує військовий.
Володимир упевнений, що перемога обов’язково буде українською та дякує землякам за небайдужість і потужну підтримку:
«Ми не можемо програти цю війну, адже наш народ – незламний. Мої бойові товариші, волонтери, земляки – кожен з них наближає цей довгоочікуваний день. Усі вони такі згуртовані, підтримують та допомагають в міру своїх можливостей. Зовсім нещодавно, наприклад, звичайні люди для нашої бригади придбали сучасний квадрокоптер – який є нашими очима та допомагає ефективніше виявляти ворога. Разом – ми таки сила!»
