Коли наші люди проявляють героїчність, то комплекс меншовартості потроху зникає
Про наївний стиль у мистецтві, ідею створення музею української етніки та боротьбу з комплексом меншовартості говорив із засновником етнографічної збірки "Дерево", лікарем за фахом, власником колекції старовинних речей Едуардом Крутьком. Найцікавіше з думок гостя:
“Якщо в інтернеті інтерфейс налаштований російською, то я буду висвічуватися не Едуард Крутько, а “Українською, Будь ласка”;
“Коли вчився на Тернопільщині, то говорили: “Полтавщина – золотий трикутник України. Палку вткни й проросте”;
“Я знав бабусь, які були свідками епох, які ми не застали. Хотів зберегти їхні речі й звичаї, бо бачив, що щось забувається, а щось знищується фізично”;
“Цінніша річ та, яка несе за собою історію, прив'язку до родини, коли є своєрідний паспорт”;
“Наївний стиль – стиль, притаманний для всього Подніпров'я. Є наївні ікони, картини, створені людьми, які не мали освіти”;
“Чому я для мерчу обрав наївний стиль? Бо він дуже яскравий, кольоровий, жартівливий. У сучасному світі це дуже сприймається молоддю, “залітає”;
“Українську лайку не потрібно “запікувати”. Вона колоритна, багата і нею можна вмазати не менше, ніж російським матюком”;
“Раніше дитина їхала у райцентр і починала “чтокать”, у Харків чи Полтаву – “всьо, ето рускоязичниє люді”. Це страшне і смішне. Такого було багато серед мого оточення. Зараз ця система зламалася”;
“Коли наші люди проявляють героїчність, то комплекс меншовартості на підсвідомому рівні потроху зникає”.
Повний етер "Вінілосховища":
