Децентралізація повинна продовжитися, а громади - мати достатньо ресурсів для розвитку
Поза сумнівом, децентралізація — найбільш успішна реформа за усі роки української незалежності. Завдяки їй місцеве самоврядування отримало друге дихання, громади – кошти, а люди – вирішення застарілих проблем, що накопичувалися на місцях протягом десятиліть.
Саме тому закріплення позитивних результатів, підвищення спроможності громад – одне з ключових завдань на порядку денному перед органами влади.
Але ось тут, попри декларовані позиції про повну підтримку децентралізації , виникають певні ризики. Так, подальша успішна реалізація реформи, не можлива без відповідних фінансових інструментів для громад, адже коло повноважень та відповідальності постійно розширюється.
Натомість у проєкті бюджету на 2021 рік уряд пропонував забрати із місцевих бюджетів частину відрахувань акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального. Таким чином місцеві громади України могли би втратити щонайменше 7,5 мільярдів гривень коштів на власний розвиток.
Варто було б нагадати, що відрахування частини акцизного податку з пального до місцевих бюджетів було запроваджене у 2015 році. І це був не щедрий подарунок держави з доброго дива, а компенсація громадам за зменшення надходжень від ПДФО з 75% до 60%, скасування субвенції на комунальне дорожнє господарство та інших податкових платежів.
До слова, для 10 % територіальних громад, особливо сільських, акциз від пального часто становить левову частку від усіх надходжень. Це кошти, що мали б піти на розвиток соціальної інфраструктури, ремонт та утримання місцевих доріг, освітніх та медичних закладів, будівництво спортивних та дитячих майданчиків.
Для прикладу, наступного року Опішнянська територіальна громада, де нині мешкають понад 8 тисяч жителів, через такі нововведення втратила б 1,6 мільйона гривень. Натомість, Оржицька тергромади із 85 мільйонів гривень не доотримала б 10 мільйонів. Це ті кошти, які місцева громада могла б витратити на ремонт трьох доріг чи відремонтувати декілька закладів освіти.
Звісно, обласна рада не могла залишатися осторонь. Ми звернулися до уряду, Верховної Ради, Президента щодо неприпустимості таких «нововведень». Тим більше, що протягом цих років ми робимо все можливе, аби надати додаткові фінансові можливості громадам Полтавщини для розвитку. Варто згадати про конкурси проєктів для активних громад – від Громадського бюджету до «екологічних ініціатив». Окрім того, Полтавська обласна рада свого часу стала єдиною в Україні, яка лобіювала прийняття закону № 3038, аби частина рентних платежів від видобутку вуглеводнів лишалася в громадах на їхній розвиток. До речі, завдяки цьому громади отримують 5% ренти.
Треба віддати належне народним депутатам: у вівторок, 15 грудня, Верховна Рада проголосувала за правку до Бюджетного кодексу, згідно з якою 13% акцизу від пального таки залишаться у місцевих бюджетах, але тепер уже на постійній основі.
Здоровий глузд взяв гору, але чи на довго? Адже сам факт такої пропозиції збоку уряду викликає певні застереження. Є всі підстави вважати, що спроби фактичного згортання децентралізації, наступу на громади будуть продовжуватися і надалі.
