Лікар-анестезіолог повернувся з двотижневого відрядження у прифронтовому місті на Харківщині

«Мабуть немає жодної будівлі, яка б не зазнала якихось пошкоджень. Але при цьому місто дивовижно охайне, підтримується благоустрій як у Харкові, — згадує Володимир БУДНИЙ. — Вибухи і обстріли стали буденністю. Було таке, що від вибухової хвилі шматок лікарні відпав, а я спав на функціональному ліжку на коліщатках — і воно просто поїхало по палаті. Отак прокидаєшся, а ранок починається не з кави. Для роботи я був доступним 24/7».

Під час відрядження траплялися чергування, які вимагали від медиків надлюдської швидкості та концентрації. Лікар згадує один із таких моментів, коли до лікарні відбулося масове поступлення поранених після чергової ворожої атаки.

«Це був дуже непростий день. Привезли одразу п'ятьох людей. І найсумніше, що троє з них – діти», — розповів лікар.

У таких критичних ситуаціях рятує злагоджена робота команди. Усім постраждалим встигли надати необхідну невідкладну допомогу та стабілізувати їхній стан.

Попри те, що фахівців бракує, місцева команда медиків вражає своєю стійкістю. Лікарня стала справжнім осередком незламності.

Однією з тих, з ким Володимир Ярославович працював найтісніше, була 74-річна лікарка-травматолог, завідувачка відділення — справжня легенда лікарні, яка, попри значний досвід, надзвичайно відкрита до інновацій і професійного спілкування. А також працював із лікарем, який став відомим на весь світ після звільнення Ізюма. Травматолог Юрій КУЗНЕЦОВ під час окупації залишився єдиним лікарем у закладі. Його найдовша зміна почалася в ніч з 6 на 7 березня 2022 року під бомбардуваннями і тривала близько півроку. Лікар жив у лікарні без світла, води та майже без ліків. За час окупації травматолог, окрім сотень операцій, прийняв четверо пологів прямо в підвальній операційній. За таку самовідданість Президент України нагородив лікаря орденом «За мужність» III ступеня.

«Окремо відзначу унікальну, дуже професійну команду медичних сестер-анестезисток. Це фахівчині найвищого рівня з досвідом понад 20 років, які розуміють лікарів з пів погляду і не бояться жодних викликів», – підкреслив лікар-анестезіолог Володимир БУДНИЙ.

Останній день відрядження виявився справжнім випробуванням на витримку та вірність професійному обов'язку. Коли за нашим лікарем вже приїхала машина, щоб забрати його додому, до приймального відділення екстрено доставили важкопоранену людину — ворожий дрон влучив просто в його авто, коли чоловік був за кермом.

«Водій, який мав мене забрати, просидів у машині пів дня, чекаючи, поки я закінчу, бо не міг покинути людину в критичному стані. Тільки після того, як ми повністю стабілізували пораненого, я передав його на евакуацію до Харківської обласної лікарні, тоді зміг поїхати», — розповідає анестезіолог.

Цей напружений день завершився перемогою життя: згодом з Харкова зателефонували та повідомили, що пацієнт вижив, одужує і з ним усе гаразд.

Пацієнти та колеги не залишили Володимира Ярославовича без уваги. Місцеві медики дарували сувеніри. А 76-річна жінка, яка після складної операції провела три дні в реанімації, написала від руки зворушливу подяку лікарю та медсестрам — цей аркуш він забрав із собою на згадку.

Керівництво КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» відзначило роботу Володимира БУДНОГО Подякою за високий професіоналізм. Більше того, генеральний директор Дмитро ЗІНОВ'ЄВ направив відповідного листа, щоб роботу нашого фахівця відзначили на вищому офіційному рівні.

Для Володимира БУДНОГО це не перша подібна місія — раніше він допомагав колегам у деокупованому Херсоні:

«У таких громадах дуже сильно відчувається наскільки ми потрібні людям. Якщо ти зараз не воюєш, то маєш бути хоча б якось дотичним до великого. Відчуваю, що роблю корисний внесок у нашу спільну Перемогу».

Пишаємося колегою!

Де б не була команда головної лікарні Полтавщини, завжди тримаємо свій фронт, допомагаючи колегам і пацієнтам!

Підписуйтесь на лікарню в соцмережах, щоб не пропустити важливі новини:

Telegram
Instagram
Facebook