Розмір тексту

"Чого квіти не в'януть ..." - я спитав тебе мила...

Мабуть, нікому не прийде в голову у поминальний день взяти з собою на кладовище гумові або пластмасові муляжі хлібу, ковбаси або овочів. Так само, думаю, ніхто не зважиться вживати на кладовищі замість вина розчинник 647 або перетворювач іржі. Це звучить чудернацько, правда ? Так чому люди приносять на могили своїх померлих родичів вироби з токсичного ПВХ замість того, щоб віддати перевагу живим квітам ? Досліджую проблему, шукаю варіанти вирішення.   

Минули пасхальні свята. Слідом за ними українці поминають своїх померлих родичів. У минулі неділю-понеділок всі кладовища нашого міста переживали щорічний бум відвідувань -  полтавці традиційно прийшли вшанувати пам’ять своїх близьких і принесли з собою канонічний християнський набір  - продукти, напої, квіти. І знову, вже абсолютно традиційно знайшло свою неабияку актуальність питання прихильності абсолютної більшості полтавців до штучних квітів, якими вони прикрасили надгробки та хрести на могилах своїх померлих родичів.

...а потім вони будуть ще 150 років забруднювати грунт... ...а потім вони будуть ще 150 років забруднювати грунт...

Цікаво, що в цьому році напередодні поминальних днів до мирян офіційно звернулися єпархії Української православної церкви Київського патріархату з проханням не використовувати штучні квіти у поминальних церемоніях. Також цікаво, що 3 травня, напередодні поминального дня, в.о. голови м.Полтави Шамота О.С. проводив анонімне опитування на предмет, чи підтримують полтавці заборону на продаж штучних квітів. І хоча у даному опитуванні прийняло участь порівняно невелика кількість людей, всього 148 респондентів, але абсолютна більшість (81 %) підтримали пропозицію про заборону продажу таких квітів.

Чи варто було очікувати після подібних закликів церкви та даних опитування зменшення інтересу полтавців до штучних квітів ? Мабуть. А чи збулися ці очікування ?  Як виявилося, ані трошки.

В поминальний понеділок я відвідував могилки своїх родичів на двох кладовищах. І я бачив абсолютну, тотальну перевагу штучних квітів над живими. Для цікавості я почав рахувати. З майже трьох десятків могил, повз які я пройшов, штучні квіти я не побачив на трьох чи чотирьох з них. І така тенденція має місце, незважаючи на те, що кожного року активно піднімається питання щодо виключної шкідливості штучних квітів для довколишнього середовища та здоров’я мешканців. Аналізуючи втрати, які несе наше суспільство від процесу використання штучних квітів, виділю всього 2 аспекти – екологічний та економічний:

Екологічні втрати.

Не буду приділяти цьому пункту багато уваги, оскільки все, що треба, написано до мене. Зупинюсь лише на кількох моторошних назвах з курсу хімії. Отже, описуючи штучні квіти слід зазначити що:

-          стебла, бутони і інші декоративні елементи штучних квітів виготовляються з пластика, найчастіше з ПВХ, який є надзвичайно токсичним;

-          дрібні деталі і серцевини штучних квітів виготовляється з пінопласту, який за порівняно незначних температур, при нагріванні на сонці починає виділяти канцерогенну речовину – стирол. Дослідження здоров'я людей, які мали контакт зі стиролом, виявили у них значне збільшення ризику виникнення лейкемії та лімфоми, генетичних порушень в білих кров'яних тільцях;

-          привабливий яскравий колір у штучних квітах досягається за рахунок використання анілінових барвників, які викликають запаморочення, головний біль та слабкість…

-          т.д. і т.п.  і безкінечне тощо.

 Економічні втрати.

Про екологічні втрати пишуть всі та багато, а от про економічні втрати якось забувають. Між тим, як Ви зараз побачити, ці втрати є значними. Отже, порахуємо разом. В Україні зараз приблизно 15896 тис. домогосподарств. Оскільки домінуючою релігією в нашій державі є християнство, а традиція поминати покійних є і у православних і у католиків, то майже всі з вказаних домогосподарств витрачають певну суму своїх коштів на придбання квітів, які вони відносять на могилки своїх родичів. Рахуємо по мінімуму. Припустимо, що штучні квіти придбають 70 % з загальної кількості домогосподарств, і бюджет кожної покупки складе 100 гривен (у кожній родині 3-4 родича, яких вшановують). Отже, таким чином ми виходимо на суму 1 112 720,00 тис. гривен. Припустимо, що 50 % з цієї суми складає торгова надбавка, яку генерують підприємці-резиденти на різних етапах просування штучних квітів, відтак, ділимо вказану цифру на 2 і отримуємо 556 360 тис. гривень або 20 мільйонів доларів. Що це за цифра ? Це вартість імпортної продукції. Чому імпортної ? Тому, що штучні квіти майже повністю імпортуються в Україну з Китаю, і фактично за 1 умовний день наш платіжний баланс втрачає 20 млн. доларів збережень громадян. Тепер уявіть, чи мала би місце аналогічна ситуація, якби наші громадяни віддавали перевагу живим квітам? Ні, мої шановні. Ці гроші залишалися б у країні, залишалися у нашій фінансовій системі і просто перерозподілялися між домогосподарствами та вітчизняним бізнесом.     

Отже, підбиваючи підсумок даної частини можна сказати що лояльність українців до штучних квітів чимось нагадує залежність від якоїсь дуже шкідливої звички – наші громадяни підсвідомо розуміють, що штучні квіти є злом, але маніакально продовжують купувати їх. 

Для того, щоб запропонувати якісь шляхи вирішення даної проблеми, треба з’ясувати та зрозуміти мотиви поведінки людей, що обирають штучні квіти  замість живих . Отже, на мою думку,  у досить спрощеному вигляду причин для такого вибору всього ТРИ

1.      Висока практичність та невибагливість штучних квітів.

Уявіть собі, настільки складно донести живі квіти до кладовища. Так, якщо у Вас є приватне авто, або якщо Ви мешканець приватного сектору і живете десь у радіусі кількох кілометрів від кладовища, то істотність даної проблеми для Вас буде мізерною.  Але в іншому випадку Вам прийдеться спочатку провезти живі квіти у громадському транспорті, а потім ще й нести їх з добрий кілометр, і за таких обставин принести живі квіти до кінцевого пункту у стані, в якому вони будуть ще трошки нагадувати саме живі квіти, вкрай важко. Відтак, на мою думку, це головна причина, чому наші співмешканці віддають перевагу штучним квітам.

2.      «Дешево і сердито».

Незважаючи на те, що багато людей, котрі активно закликають відмовитись від штучних квітів, говорять про повну еквівалентність витрат на живі або на штучні квіти, це все ж таки не так. Найпростішу гілочку з штучних квітів можна було придбати цього року не дорожче 20-25 гривен. При цьому візуально виглядала вона досить пристойно. Аналогічний невеличкий букетик з найпростіших живих квітів (тюльпанів) стартував  з 40-50 гривен.  Але зазначу, що економічний фактор тут безумовно відіграє свою роль, та він не є домінуючим.

 Індивідуальна психологія та копіювання групової поведінки.

У голові багатьох наших людей склався стійкий стереотип про те, що «квіти на надгробку мають стояти довго, майже цілий рік». Саме наявність таких «квітів з довгим терміном використання», на думку більшості наших індивідів, буде свідчити про те, що могилка доглянута, а значить, діти/онуки є відповідальними нащадками у очах громадського суспільства. Все таки,  залежність від думки суспільства – «наше ВСЬО». Відтак, люди несвідомо копіюють поведінку один одного, прикрашаючи надгробки штучними квітами.

Отже, з причинами та мотивами все більш-менш зрозуміло. А що власне робити ? Змиритися чи боротися ?

Останнім часом в багатьох населених пунктах України місцева влада спробувала заборонити або максимально обмежити продаж і навіть  використання штучних квітів на місцевих кладовищах. Ось кілька прикладів: 1) в селі Веприк, Гадяцького району Полтавської області місцева сільська рада 19.04.2019 року прийняла рішення про заборону приносити штучні квіти на місцеве кладовище. 2) у м.Дніпро у 2019 році діє повна заборона на продаж штучних квітів. У передсвяткові дні правоохоронці та посадовці проводили рейди і конфісковували товар (штучні квіти) у продавців. У багатьох інших містах (Суми, Обухів, тощо) зареєстровані відповідні петиції з вимогою громадян заборонити продаж і користування штучними квітами на місцевих кладовищах.

Але настільки ефективні подібні заборони ? Особисто я вважаю, що будь-яка заборона є непродуктивною і непрогресивною сама по собі. У маленькому селі ще можна обмежити звички та вподобання людей простою адміністративною забороною. А чи можливо настільки ж ефективно зробити це у такому місті як Полтава ? Певно що ні. Якщо місцева влада у Полтаві просто прийме рішення про заборону продажу штучних квітів, думаю, дієвість такого рішення буде приблизно такою самою, як заборона дихати повітрям або народжувати дітей, тобто, нульовою. На мою думку замість примітивної прямої заборони буде більш  доцільним впровадження наступного плану заходів, який я дуже коротко опишу:

1.      На кожному кладовищі у поминальні дні (їх всього 2 – неділя та понеділок) мають працювати ятки з продажу живих квітів. Це вирішить головну проблему живих квітів та нівелює їх основний недолік  – тендітність та вразливість при транспортуванні. Люди не повинні везти живі квіти з-за тридев’ять земель, і не будуть цього робити, якщо їх можна буде придбати безпосередньо на кладовищі. Завдання влади – облаштувати місця для продажу живих квітів, залучити підприємців, надавши їм преференції та максимально спростивши механізм торгівлі. Все інше вирішить бізнес – я не знаю жодного підприємця, який би відмовився від можливості заробити. Відтак, бізнес забезпечить і асортимент і диверсифікує пропозицію за категоріями доступності і зробить все інше. Повторюю, завдання влади – влаштувати місця продажу і зацікавити бізнес.

2.      Влада має максимально проімформувати населення про те, що у поминальні дні на кожному кладовищі вони зможуть купити живі квіти. Для цього можна використати всі інтернет-видання м.Полтави, запустивши потужний флешмоб, представники влади можуть зробити гарний піар даної ініціативи та потужно «розшарити» її.

3.      Залучаючи бізнес до даного проекту влада має подбати про контроль за цінами на живі квіти. Мені здається вкрай цікавим механізм єдиної МАКСИМАЛЬНОЇ ціни на кожний вид квітів. І дані максимальні ціни мають бути оприлюднені за кілька днів до поминальних свят. Тоді люди, йдучи на кладовище, не будуть перейматися тим, що вони переплатять за живі квіти, що їх надурять.

4.      Але навіть, якщо з наступного року влада переконає полтавців віддати перевагу живим квітам, навіть якщо ідеально організує продаж живих квітів на кожному з кладовищ, і таким чином позбавить полтавців необхідності купувати штучні квіти, невирішеною залишиться проблема десятків тон пластику, який цьогоріч полтавці залишили на могилах у вигляді штучних квітів. Але даний пластик – досить затребуваний на пунктах приймання вторинної сировини. Треба його лише відокремити і сконцентрувати. Для цього слід згадати, що у Полтаві розпочато роздільний збір сміття (щонайменше про це було задекларовано). А отже на кладовищах за кілька тижнів до поминальних днів можуть бути встановлені контейнери, призначені виключно для збору штучних квітів. Одразу після поминальних днів дані контейнери будуть повернуті на місця їх попередньої дислокації.

 Чи реально впровадити у життя описані мною заходи ? Чи реально змінити лояльність наших громадян до штучних квітів на аналогічну лояльність до живих квітів ? Я думаю цілком реально. Але тільки за рахунок бажання місцевої влади змінити ситуацію та тільки за умови скоординованої роботи влади та бізнесу…

 А Ви вже відмовились від використання штучних квітів на кладовищі наступного року у поминальний день ? Задумайтесь. Будьте відповідальними. 

Про автора

Іван Окара

Іван Окара

Полтавець, працює заступником директора з економіки промислового підприємства

15
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему