Полтавський рококо

Здавалось, що після ямщиковських будок і урн імені Волкова полтавські чиновники навряд зможуть когось здивувати відсутністю смаку і своєрідним “почуттям прекрасного”. Але я помилявся. Виявляється, межі несмаку не існує.

Не так давно полтавські чиновники надали дозволи на встановлення на зупинках громадського транспорту нових рекламних конструкцій. Виглядають вони наступним чином:

Ну що сказати про це жахіття? Що в ХХІ сторіччі існують інші уявлення про те, як повинні виглядати малі архітектурні форму у сучасному європейському місті? Розповісти нездарам що, в Німеччині, наприклад, вуличні рекламні конструкції виглядають так:

Чи може нагадати декому, що якщо не ментально, то хоча б фізично вони вже декілька років як виїхали зі свого колгоспу, а зараз живуть, а ще й, прямо скажемо, випадково, керують європейським містом. А це зобов’язує!

Але головна проблема навіть не в цьому. Під час голосування на сайті “Полтавщина” більше третини з тих, про проголосував на запитання “Чи подобається вам вигляд нових рекламних тумб?” відповіли “ТАК”. Можна було б пояснити це діяльністю, так званих ботів, які і голосують, і коментують так, як скаже керівник. Але це було б занадто просто.

За останні роки в місті виділився цілий прошарок мешканців, які, можливо з меркантильних, а можливо з інших мотивів у всьому підтримують владу. Це вони називають тусу в коридорі міської ради “балом”, навіть не уявляючи собі що поняття коридор і бал просто не сумісні. Це вони кажуть “норм” ямщиковським будкам. Це вони прив’язані до мотузки гілочки дерев називають вінком. Це завдяки їм на зупинках розмістили чергове жахіття.

У що перетвориться місто, якщо діючі зараз “керівники-естети” і їхні симпатики ще на 5 років прийдуть до влади, страшно навіть думати. Але думати треба. Час ще є.