Стиль роботи полтавської влади: вісім лайків замість інвестицій
Майже щомісяця в Полтаву приїздять посли іноземних держав.
Вони проводять зустрічі з керівництвом області та міста, посміхаються, роблять фото та повертаються до Києва. Полтавські чиновники розповідають про вдалі переговори, дружні стосунки та зацікавленість високих гостей у співпраці та інвестиціях.
Полтавські обласні чиновники з гордістю доповідають про провідне місце Полтавщини в рейтингу найбільш інвестиційно ефективних регіонів країни. Цифри і справді виглядають непогано. Але, якщо придивитись пильніше, то з’ясується, що левова частина іноземних інвестицій, — це декілька компаній: Ferrexpo Group “швейцарця” Жеваго, JKX OIL & GAS plc, ймовірно “британця” Коломойського, та придбані за безцінь Кременчуцький молокозавод та тютюнова фабрика і Миргородський завод мінеральних вод.
Що стосується міста Полтави, то ситуація із залученням іноземних інвестицій просто жахлива. Чи це я щось плутаю і не бачу, як будуються нові заводи, відкриваються представництва транснаціональних корпорацій і таке інше? Ні. Посли є, селфі з ними є, лайки в Facebook є, а інвестицій немає.
І не буде. Чому? Тому що їх ніхто не залучає. Ціль зустрічі з послами — селфі, ціль закордонних відряджень, форумів, виставок — туса за гроші громади. Результат — нуль. Вибачте, не нуль — вісім лайків.
Треба зрозуміти, що три чверті світу стоїть в черзі за іноземними інвестиціями. Що схема “дай мільйончик” навіть у Паніковського не завжди діє. Що залучення інвестицій — це кропітка та важка робота.
Почитайте спогади Лі Куан Ю. Ви думаєте, що в нього була проблема спілкування з послами? Ні. Просто він розумів, що посли не інвестують гроші. Гроші інвестують підприємці. Тому він особисто благав керівників японських компаній відкривати бізнес в Сінгапурі. Він особисто благав німецьких підприємців відкривати школи підготовки персоналу за німецькими стандартами. Чи нам китаєць не указ?
Україна — не найкраще місце в світі для бізнесу. Це загальновідомо. Стандартними способами інвестора не заманиш. Тому треба самостійно творити проекти, розробляти бізнес-моделі, прописувати бізнес-процеси, надавати бюджетні гарантії. І звати інвестора на все готове. І коли прийде перший, зробити все можливе, щоб він отримав очікувану норму прибутку. А потім, маючи позитивний приклад, шукати другого. П’ятий вже прийде сам.
Але чи це комусь потрібно? Вісім лайків є, і порядок. А інвестиції... та ми на “русалках” більше заробимо.
