Полтавська міська влада: зневага до родин військових

Декілька днів тому в Полтаві відбувся демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра І.

Я пишу цей текст не для коментування саме факту демонтажу – там Мінкульт і фахівці спрацювали в рамках своїх повноважень.

Я хочу розказати про інший демонтаж на тлі демонтажу імперського пам’ятника.

Про демонтаж совісті полтавської влади по відношенню до родин військових.

Дідусь з торбиною, яка коштує дві гривні, що проходив повз , обурився, що руйнують його місто.

Зазначу, що громадські слухання і тому подібне зараз відбувається на сайтах чи у соцмережах, дуже багато людей навіть не знають що таке десь відбувається, адже влада переважно тіктокерить, наради і засідання розганяються контентом в соцмережах, часто проплаченим для просування – ярмарок хронічних виборів – вічний двигун.

В цей час значна частина населення не відстежує ці щурячі перегони – не має технічної можливості, мають старенькі телефони, практично виживають на злиденні пенсії чи соціальні виплати по інвалідності і їм не до популістичних концертів і вискочок.

Так от, чоловік похилого віку обурився , на його думку, руйнуванню міста і на повну потужність відчув спільнодію в дії – генералітет і «депутатське іже с німі» міської ради , як по команді, відбикували на весь свій хист тому діду!

От молодці!

Як шкода, що не набили йому пику і не дали копняка!

Ходять тут різні!

Морду заважають продавати!

От скотина той дід!

Далі по пунктам:

Аж ціла в.о. мера Полтави відпрацювала сет в самих справжніх своїх цінностях, «за кого Ви???» тон і стиль відповідали повній зневазі до якогось безпородного діда від еліти нашого часу .

І – понеслось!

Команда фас!

Красиві дяді, напарфумлені і виспані, вибриті і ну дуже нарядні отому нещаснику з власною думкою влупили контрольний в голову: ВИ – ЗРАДНИК! 

Дідусь приклав руку до свого серця та й відповідає так просто якось, аж жальке видовище це : «Та який же я зрадник, в мене син воює, зараз лікується після поранення..»

На що красівий дядя напарфумлений сито і вальяжно сказав «Супєр!»

На питання батька військовослужбовця чому красіві не у війську , два ситі заброньовані кабани , що пашать спокоєм і виспаністю, і явно не кашляють по фінансам, почали людині з поганим зором ( з огляду на окуляри на шворці, що були на його шиї), тикати свої телефони з відстрочками чи бронями, чи я там знаю з чим.

Тикати батькові пораненого військового свою шалену платоспроможність не тільки за сотку телефон придбати, а й оплатити своє бажання відстрочки і броні.

Звинуватити у зраді країни, яку ціною свого життя і здоров’я захищає його син - гадство найвищого ступеню і зрада бронезадими всіх, хто перебуває у війську.

Це була феєрична перемога над тим старим телепнем !

Еліта виграла цю війну над батьком військового пафосно і швидко!

Еліта, яка може дозволити собі, щоб її чоловік бігом дембельнувся, щоб жінку сторожувати і боротися з задрипанцями-підприємцями Полтави, якого чорта вони хочуть заробляти на шмат хліба своїм дітям.

І карусель пішла: в соцмережах, як тільки не лінчували того дідуся з його думкою – і ждун, і совкодрочер, і чемодан-вокзал-росія, і нічого сином військовим прикриватись!

Ох ти йолкі!

Яка ж таки картина маслом!

Полтавська міська рада гідно прийняла естафету від Полтавської ОВА, естафету запеклої неповаги до військових і їх родин.

Містяни ж своїм шаленим хейтом гаряче підтримали це скотство

і ні один!

Ні одна!

Ніхто!

Не сказав:

Вибачіться негайно перед батьком військового!

Що ви робите?

Хто дав вам право так принижувати батька військового, який після поранення проходить лікування?

Ніхто.

Військовослужбовець Найєм, https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0LptFaMG1yVmqCeTtsWp68AoS6vxvrGZDMZvg5AVctJMJeusx6gbjViTVLXobtBSxl&id=100007387908260&locale=ru_RU

військовослужбовець Ясько,

військовослужбовець з будь-яким прізвищем

не мають права висловлюватись,

не мають права запитувати,

не мають права думати,

не мають права знати,

не мають права.

Вони лишень мають право з заткнутою пелькою піти, віддати здоров’я чи життя за Україну і не заважати тиловим щурам недолуго володарювати.

Демонтаж совісті полтавських чиновників пройшов на відмінно!

Вчергове.

Демонтаж совісті користувачів соцмереж – теж «супєр».

Лишився післясмак.

Чомусь уявила, як той батько прийшов в лікарню до свого пораненого сина і плакав йому, що його , батька , який виростив сина-патріота, що ціною свого життя виборює право України бути, звинуватили в зраді країни.

Що відчув при цьому його поранений за Україну син, який невідомо ще з якими втратами по здоров’ю вийде з лікування, уявити вже не змогла, бо, мабуть, той його біль ні з чим у білому світі не можна порівняти.

Прірва між кабінетами і вулицями сягнула рівня безкрайнього провалля.

Слава Богу, що беззмінно надійними лишаються ЗСУ.

І.. чуєш, діду, вибач, що вони всі з тобою так.