Повага до військових починається з ефективної роботи заброньованих чиновників

     Час лозунгів щодо поваги до військових сягнув апогею – суспільство вже має токсикоз від «подяк» військовим, що лунають з кабінетів чиновників.

     Бо всі ми в реаліях бачимо, як живемо на місцях: ні проїхати, ні пройти, ні пролізти вже!

Вчергове подала звернення щодо дороги  01704051 Гребінка - Кулаженці-Смотрики - /М-03/, отримала віповідь від Полтавської ОВА, ось цитата:

** у 2025 році відсутнє фінансування із Державного дорожнього фонду на ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області.

Водночас, загальна потреба у фінансуванні у 2025 році на ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01704051 Гребінка - Кулажинці - Смотрики - /М-03/ (в межах Гребінківської громади) становить близько 200 млн грн. 

Таким чином, за наявності фінансування, в тому числі за участі місцевої громади, Агентство матиме можливість забезпечити експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01704051 Гребінка - Кулажинці - Смотрики - /М-03/ у 2025 році…**(с)

Тобто  відповідь  свідчить про те, що область не шукала коштів на ремонт дороги, я не знаю чи подавали вони в центр , що є така кричуща потреба, коли формувався державний бюджет.

      Я неодноразово задавала і задаю питання  - за що наші селяни гинуть, отримують поранення, несуть службу у війську, де країна поставила задачу,  і не нарікають.

      Я неодноразово зверталася з проханням поважати родини військових, які проживають в селах, до яких не можна доїхати через бездоріжжя – знайти можливість ремонтувати ці дороги, поки ще є шанс робити поточний ремонт, не капітальний , та віз і нині там.

Річ у тім, що в Гребінківській громаді плачевний стан дороги до Майорщини, Стукалівки, Бесідовщини, не кажучи вже про Короваї, Мар'янівку, Кулаженці, Олексіївку, Наталівку і тд.

        Шкільні автобуси курсують цим бездріжжям, в них учні, чиї батьки у війську, цікаво, коли обласна влада увімкне совість до цих дітей  і їх батьків, взагалі до сільських жителів, які так само українці і Україна?

    Автівки селян по непроїзних шляхах: з вирваними колесами, з пробитими моторами, вирваними шаровими і балками – правила дорожнього руху при всіх бажаннях там нереально виконувати і це нікого не турбує. Як же безпека людей? Як доїхати пожежникам чи швидкій?  тій самій поліції? В разі надзвичайної ситуації чи вчинення злочину?

Політична ситуація в країні розжарюється щодень все більше, заброньовані чувачки марять виборами, то вангую: 

незабаром налетять «мессії», які раптом понамальовуються і наступить прозріння, що «ого яка проблема», бо до того були проблеми в них з зором, адже селянин починає існувати лише тоді, коли розглядається, як електорат, і ніколи між виборами.

 Будемо бачити ці забіги, буде цікаво і весело, адже вже на всю країну майже два роки я волаю, що ми потребуємо коштів на ремонт дороги і це не терміново, а Надтерміново! 

Що ж у нас змінилося з моделлю управління в області? Чому прірва між потребами і реагуванням на них владою - росте?

Мені є з чим порівняти , адже за три роки депутатства і співпраці з тепер вже екс-очільниками Полтавської обласної військової адміністрації, які працювали до жовтня 2023 року, які чули і реагували на цю потребу,  половину дороги до села Короваї було зроблено за кошти обласного бюджету, за кошти з мого депутатського фонду   і ця частина дороги, зроблена Агенцією досі в гарному стані.( іі видно в кінці відео)

Відео Тут:  

А щодо суми, яка потрібна зараз на ремонт -  200 млн, завтра стане мільярдом, то хто ж так суперово керує областю, так економічно грамотно веде господарську діяльність , доводячи ситуацію до повного колапсу і абсурду? 

Нам відновлювати країну потрібно , то величезні кошти на відновлення зруйнованих ворогом доріг чи на тилові – пріоритетність очевидна.

В час, коли маємо зберегти залишки країни, до якої не дістався кацапський чобіт і ракети, завдячуюємо за це областям, які стали щитом і тому Полтавщина фактично майже неушкоджена, на Полтавщині повністю профукуються залишки життєздатності і придатності для життя.

А маємо ж зробити так, щоб люди хотіли повернутися в країну – то що для цього зроблено Полтавською ОВА за останні майже півтора  роки?

Робота обласного депутата полягає в тому, щоб повідомити про нагальні проблеми округу, щоб розпорядники обласного бюджету зреагували і надали фінанси на вирішення.

До порушення балансу гілок влади в області так і було - ми могли говорити і отримувати не відписки, а кошти на свої округи.

Управлінська ситуація погіршилась. Доки буде ця управлінська прострація - невідомо.

Лиш ціна цієї прострації - непідйомна, з кожним днем стан доріг стає все більш плачевним,  потреба фінасова на вирішення стає космічною, а отже реальне вирішення - ще більш недосяжним, примарним і нереальним.

Вчергове наголошую: прірва між кабінетамии і вулицями - страшна і неозора. 

Зазвичай у війну в тилових областях  бронюють чиновників, щоб вони забезпечували життєздатність і життєдіяльність людей і населених пунктів, а в нас, щоб заброньовані чиновники отримували мільйонні заробітні плати за рік і писали писульки, що на вас, люди добрі, грошей немає.

То чи доцільне бронювання подібних персонажів?

Ми болісно гостро потребуємо коштів на ремонт доріг, буду звертатися в Офіс Президента, викладу дану проблематику без фільтрів.