Освіта в укриттях / різниця в тарифах за газ: про це говорили на сесії облради
Сьогодні відбулося пленарне засідання п'ятдесят шостої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання. Серед усіх розглянутих питань особисто порушив ті, які сьогодні турбують тисячі людей і мене в тому числі.
Перше, ми всі розуміємо реалії, в яких сьогодні працює українська школа. Постійні повітряні тривоги. Діти залишають класи й переходять до укриттів. Десь укриття обладнане так, що навчальний процес можна продовжувати. Десь усі діти просто перебувають там до відбою у спільному приміщенні. Десь навчання переводиться на дистанційне, а десь не організовано і цього. І це не питання до вчителів. Учителі так само працюють у надзвичайно складних умовах. Питання в іншому: як ми маємо організувати освітній процес так, щоб безпека дітей була гарантована, але при цьому навчання не перетворювалося на постійно перерваний процес?
Зараз виникає цілком логічне запитання батьків: чи є єдиний алгоритм, хто саме приймає рішення, чи це рішення Міністерства освіти і науки, чи обласного департаменту освіти, чи органу управління освітою громади, чи безпосередньо директора конкретного закладу освіти, яким документом сьогодні повинні керуватися школи, які рекомендації є актуальними, а які вже втратили чинність? Бо батьки чують різні пояснення. Хтось посилається на рекомендації МОН, хтось — на старі листи, зокрема документи часів пандемії COVID-19. І в результаті в різних громадах та навіть у різних школах можемо отримувати абсолютно різні підходи. Дехто вже підлаштувався під рівні небезпеки і, навіть, вирішили питання з харчуванням в укриттях, але більшість шкіл просто проводять час в укриттях, чекаючи відбою.
При цьому МОН уже 14 вересня 2026 року оприлюднило методичні рекомендації щодо організації навчання під час повітряних тривог. У них прямо зазначено: єдиної моделі для всіх шкіл немає; МОН визначає загальні підходи, засновник або уповноважений ним орган має забезпечити необхідні умови, а керівник школи організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує алгоритм переходу між ними. А 26 вересня МОН окремо надало рекомендації щодо забезпечення безперервності навчання під час тривалих повітряних тривог, відключень електроенергії та інших кризових ситуацій.
Серед запропонованих інструментів — асинхронне навчання, підготовлені матеріали на випадок відсутності електроенергії чи інтернету, технічне оснащення укриттів, а за певних умов — зміни тривалості уроків, двозмінне навчання тощо. Для прикладу, Кабінет Міністрів України визначив порядок роботи закладів охорони здоров’я (первинної та амбулаторної допомоги, екстреної медичної допомоги, системи крові та інших) під час тривог. І лікарні вже працюють відповідно нього. Нові правила дозволяють забезпечити одночасно безпеку пацієнтів і медиків, а також безперервність надання медичної допомоги, яку небезпечно переривати. Рішення є логічним продовженням запровадження нової системи диференціації повітряних тривог за рівнями загрози – жовтим та червоним – і встановлює окремі правила роботи медичної системи для кожного з них.
Тобто рішення є. Але батькам, педагогам і громадам потрібно чітко пояснити, як саме ці рекомендації мають працювати на практиці. Тому звертаюся до Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА, органів управління освітою громад - дайте, будь ласка, єдине та зрозуміле роз’яснення для батьків, учителів і громад. Бо фраза «діти — наше майбутнє» не повинна залишатися гарним висловом. Якщо діти — наше майбутнє, ми повинні зробити все, щоб вони реально мали можливість навчатися навіть у найскладніших умовах війни. Безпека — безумовний пріоритет. Але після забезпечення безпеки має бути наступне питання: як дитина продовжить навчатися?
І друге, не менш важливе питання, яке ми визначили ще на засіданні профільної комісії під час обговорення стану підготовки теплопостачальних підприємств до опалювального осінньо-зимового періоду 2026/2027 р. — заборгованість Гадяцької громади за сплату за газ. На сьогодні ця цифра складає 92 млн грн. Із них 64 млн грн – це різниця в тарифах для теплопостачальних підприємств області. Близько 28 млн грн – це пеня, штрафи, інфляційні та судові витрати тощо.
Тут вже виникає питання: чи достатньо наявного фінансового ресурсу, щоб реально розпочати опалювальний сезон 2026/27 без ризику зриву? Тобто не просто «підприємство підготовлене технічно», а чи є кошти на газ, електроенергію, інші критичні платежі та погашення боргів, які можуть заблокувати нормальний старт.
Також цікаво, хто конкретно відповідає за врегулювання 64 млн грн різниці в тарифах — її підтвердження, компенсацію та можливе списання (врегулювання) заборгованості, і який конкретний механізм та терміни? Адже тут важливо розділити повноваження: територіальні комісії займаються підтвердженням (узгодженням) обсягів заборгованості з різниці в тарифах, а питання джерел її компенсації потребує окремого рішення та фінансування. І це зараз особливо актуально, оскільки уряд у 2026 році окремо опрацьовує механізми компенсації заборгованості з різниці в тарифах підприємствам теплопостачання. Тож чекаємо логічних відповідей на поставлені запитання.
