«Гадяцьке сафарі»: як зупиняли окупантів на півночі Полтавщини
На початку повномасштабного вторгнення на півночі Полтавщини неподалік Гадяча просувалися колони російських військових. Це була танкова Кантемирівська дивізія РФ. Їх українські військові знищили. Нападників, які втекли і переховувалися в лісах, почали шукати військові спільно з місцевими мисливцями. Полювання отримало назву «Гадяцьке сафарі». Про те, як все відбувалося, ми розповіли в інтерв’ю Суспільному.
Далі залишаю статтю Суспільного без змін.
Про повномасштабне вторгнення троє українців – Олексій Матюшенко, Тарас Солдатов та Вячеслав Червань – дізналися о 5.00 24 лютого. Того ж дня пішли до військкомату, аби приєднатися до територіальної оброни. Надалі вони стали основою «Гадяцького сафарі», розповів його учасник Вячеслав Червань.
«Воно в нас все починалося із Спілки учасників ветеранів АТО, ООС. І учасники цієї спілки і стали першими бійцями тероборони, які отримали зброю і вступили до лав тероборони і почали захист нашого району», – каже Вячеслав Червань.
Коли стало зрозуміло, що саме в напрямку Гадяцької громади у перші тижні повномасштабної війни рухається російська техніка, почали робити блокпости та фортифікаційні споруди, говорить Олексій Матюшенко.
«Розуміли, що це не просто їдуть КАМАЗи з солдатами, а це страшні колони техніки, починаючи там від 100 до 300 одиниць, які рухаються в цьому напрямку. Ми розуміли, що звичайний блокпост - це максимум 10 хвилин, що він може зробити. Але далі потрібно наносити вогневі удари. Почали готуватися і мисливці, і браконьєри, і лісники, і всі, хто тільки міг», – додав Олексій Матюшенко.
До «Гадяцького сафарі» почали долучатися місцеві, які хотіли обороняти свою територію, розповів Тарас Солдатов.
«У нас людей стояло біля Спілки учасників АТО направо і наліво. Просто до кілометра черги стояли просто записатися в територіальну оборону, отримати зброю і захищати свою Гадяччину. То у нас всі згуртувались. Не важливо було, чи це мисливці, чи браконьєри, чи простий народ, це всі. Оце гуртувалися, і всі вистежували, всі долучились до «Гадяцького сафарі».
Тарас Солдатов розповів, що термін «Гадяцьке сафарі» придумав його товариш із Миргорода.
«Він сам із Донецької області. Він каже: «У вас таке, як «гадяцьке сафарі» Кажу: «Так!» І цей термін пішов, хтось написав в Facebook, і воно так пішло-пішло. І почали вже телефонувати там із Вінниці, зі Львова мої побратими і говорити: «У вас «гадяцьке сафарі»? У вас правда отак? Може, і ми приїдемо?», - розповів Тарас Солдатов
За словами Олексія Матюшенка, на потреби українським військовим вдалося забрати у росіян 16 одиниць техніки, а розбито було 20 одиниць. Інша – відійшла.
«Головна була мета – не пропустити на Гадяч. Тому що далі це Гадяч, далі це напрямок на Полтаву, який відкривається. І близько колона була, яка взагалі там до 200 одиниць техніки, яка перебувала на цій території, яка пішла через Мартинівку на Бобрик. Тобто кожен взяв на себе ділянку відповідальності, і ми все це координували. Був такий великий координаційний штаб, куди входили всі люди, яким не байдуже і які займалися цим процесом», – каже Олексій Матюшенко.
Першим полоненим, якого вдалося взяти в полон на Гадяччині, був строковик Кантемирівської дивізії 2001 року народження, розповідає Вячеслав Червань.
«Він сам із Волгограду (територія Росії – ред.). Зв’язали його із мамою, він поспілкувався, почув голос, поплакав, розплакався. Ніхто його не ображав. Нагодували, напоїли. Казав, що його змушували сюди їхати. Йому залишалося служити ще, мабуть, пів року, і змусили їх підписати контракти», – говорить Вячеслав Червань.
Зі спаленої ворожої техніки, яку вдалося забрати, хочуть створити музей. Це поки що три танки. Але бійці кажуть, що ще є багато цікавих експонатів, які покажуть пізніше. Вся ця техніка була розбита завдяки безпілотнику, говорить Тарас Солдатов.
«У нас ще такий є вислів – «завдяки святому Байрактару». І ми його на Гадяччині називаєм «святий Байрактар», - каже учасник «Гадяцького сафарі».
Більше – в інтерв’ю Суспільного.
