Вирішуємо проблему добровольчих формувань територіальних громад на державному рівні
Сьогодні мав продуктивну зустріч із депутатом Верховної Ради України, головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Ігорем Молотком. Спільно обговорили проблеми та ряд питань, що стосуються функціонування добровольчих формувань територіальних громад у військовий час.
Ні для кого не секрет, що від початку березня цього року я вступив до ДФТГ №1 Тростянецької територіальної громади і відтоді разом із командиром формування Юрієм Бовою та побратимами пліч-о-пліч захищаємо наші кордони. Тому мені, як нікому іншому, відомі та зрозумілі проблеми, з якими зіткнулися ДФТГ по всій території нашої держави. Тож сьогодні я мав змогу передати звернення, сформоване разом із представниками Тростянецької та Гадяцької ДФТГ, щодо вирішення питань фінансувань та матеріального забезпечення не з місцевих бюджетів, а з державного. Крім того, акцентували увагу на соціальному та правовому захисті добровольців ДФТГ. Адже, несучи службу на рівні з військовими ЗСУ, добровольці ДФТГ не мають жодного державного, соціального та правового захисту. Це стосується і тих формувань, що знаходяться поблизу кордонів нашої держави, і тих, хто перебуває на другій лінії захисту.
Проте, жоден з представників ДФТГ, не акцентує увагу на фінансовому забезпечені, тобто на виплаті певної заробітної плати, адже вони захищають свої родини та будинки. Але, все ж таки, кожен має забезпечувати власні сім’ї та мати змогу отримувати хоча б мінімальні заробітні плати. Хлопці не можуть залишити своїх позицій і послабити захист, не можуть оголити кордон, адже ворог цим відразу скористається, тому і просять певної підтримки.
Як говорить заступник командира ДФТГ №1 Тростянецької територіальної громади Артем Бутов: «Нині ДФТГ фінансуються з бюджетів громад і далеко не кожна з них наразі може забезпечити бійцям утримання, яке дорівнює навіть мінімальній заробітній платні. Попри все ми продовжуємо гідно виконувати взяті на себе зобов’язання і обороняти прикордонні території Сумщини».
Я особисто мав можливість поспілкуватися із добровольцями Гадяччини, Лохвиччини, Миргородщини – всі, як один, говорять про те, що будуть і далі виконувати свої обов’язки (це і нічні патрулювання, і чергування на блок-постах, і охорона об’єктів – на рівні із поліцією). Але ж за їхніми спинами родини, яких потрібно забезпечувати. Хлопці, що знаходяться в прикордонних зонах Сумщини кажуть, що не можуть залишити своїх позицій і послабити захист, не можуть оголити кордон, адже ворог цим відразу скористається, а за їхніми спинами – діти, батьки, дружини. Тому і просять підтримки. Звичайно, переваги мають надаватися тим добровольчим формуванням, які несуть службу безпосередньо на територіях, які знаходяться в зоні проведення бойових дій, а також на кордоні з рф, але ж ті, хто стоїть на другій лінії захисту теж мають право хоча б на мінімальні заробітні плати.
Спілкуючись, з Героєм України, начальником Охтирського гарнізону – командиром військової частини А0563, полковником Денисом Диким, відзначили мужність та важливість роботи добровольців ДФТГ. Тому разом дійшли висновку, що потрібно підіймати питання забезпечення хлопців на рівні з військовими ЗСУ.
Як зазначає Ігор Молоток - підтримка наших захисників, їх соціальний захист – це задача номер один. Немає сумнівів в тому, що механізм фінансування добробатів має бути законодавчо вдосконалений. Тож працюємо над цим спільно! Перемога за нами! Слава Україні!
