Цой — мертвий
Ні, його ніхто не забув.
Вчора, в день його народження, багато людей його згадало. Всі вони були молоді, і слухали “Кіно”, тепер їм за 40, і вони пишуть, що Цой багато змінив у їхньому житті...
Це покоління 70-х років.
Хочеться спитати: якщо ви так захоплювались піснями і ідеями Цоя, то чому не втілили їх у життя?
26 років тому Цой помер, з них 25 років Україна є незалежною від СРСР, але до сих пір залишається залежною від “совка”. Якщо розібратись, то з того часу не так уже багато і змінилось. Так у нас ринкова економіка (ціни на комуналку), вибори (і шо?), свобода слова (проплачені ЗМІ) і багато інших “ніштяків”, але в головах “совок”.
“Перемен
требуют наши сердца,
Перемен требуют
наши глаза,
В нашем смехе и в наших
слезах,
И в пульсации вен “
Ця пісня досі актуальна. Вдумайтесь, 25 років незалежності, а все в нас прагне змін. Покоління, яке “росло” на піснях Цоя, де зміни? Хто їх має зробити?
Як на мене, то пісня “Перемен” є найяскравішим відображенням “совкового” мислення нинішнього українця — вимагати, але нічого не робити.
Ми хочемо, щоб не було корупції, але, в разі чого, можна було порішать. Хочемо “білих” і високих зарплат, але не декларуємо свої доходи і ще багато можна писати про наші бажання. Немає в цьому списку тільки одного — бажання відірвати зад від дивана.
Скажете, що я помиляюсь? Тоді чому пісня досі актуальна?
Саме тому Цой мертвий. Саме через це Цой продовжує жити...
