Розмір тексту

Народ України побачить у парламенті людей, які захищають інтереси українців

Позаду перший тиждень роботи нової Верховної Ради 9 скликання. Вперше в історії України в парламенті створена коаліція з представників однієї політичної сили. Це стало можливим завдяки безумовній підтримці в першу чергу Президента України Володимира Зеленського українським народом.

Спочатку він сам переміг з найбільшим рейтингом в історії українських президентських виборчих кампаній, а згодом і депутатський корпус утворив монобільшість в числі 255 депутатів від політичної партії «СЛУГА НАРОДУ», яку і я маю честь представляти у 148 виборчому окрузі.

Позаду виборча кампанія, попереду — важка наполеглива праця у найвищому законодавчому органі держави. Мені і моїм колегам доведеться виконати усі задекларовані обіцянки. І перше, з чого почали, — зняли депутатську недоторканість, яку не могла зняти жодна попередня влада в Україні. Не могла або не хотіла, адже дуже часто цей привілей слугував для прикриття корупційних схем та уникнення відповідальності перед суспільством за вчинені дії, у тому числі — звичайні кримінальні правопорушення. Ми внесли зміни до ст. 80 Конституції України і, таким чином, заклали фундамент в питанні очищення законодавчої влади. До парламенту більше не підуть люди задля того, аби уникати кримінальної відповідальності. Не будуть йти люди, які розраховують підзаробити на корупції. І якщо такі є, вони не зможуть уникнути відповідальності. Ми свідомо йдемо на обмеження та дисциплінарні стягнення по відношенню до самих себе, бо так хоче український народ, про це просили мої виборці. Народ втомився від того, що депутати вважають себе кращими за інших — ховаються за недоступністю, дозволяють собі прогулювати роботу, кнопкодавлять... Ми отримали мандат довіри від людей для того, щоб навести порядок у владі. Ми усуваємо розбіжності і недоступності. Ми внесли близько десяти змін до Конституції України, бо хочемо, щоб вона працювала так, як повинна працювати насправді — в інтересах народу України. Ми хочемо, щоб політична система теж працювала в інтересах народу України. Саме на це спрямовані зміни.

Крім цього, у нас сформувалася практика, коли депутат — особистість вища за інших, вища за представників народу, який його обрав. У депутатів є привілеї, яких немає у звичайних людей. Одні привілеї були за законом (недоторканність), інші — по факту. Депутат міг не ходити на пленарні засідання і до комітетів. Звісно, повинен. Але по факту – не завжди. Деякі депутати в минулих каденціях були в сесійній залі всього два-три рази. Уявіть собі, що щось подібне вчинить людина, яка собі просто ходить на роботу. Її звільнять. Так само звичайний українець не може дозволити собі, щоб його безпосередню роботу виконував хтось інший. А депутат може — передав картку і голосує одна людина у фракції, відразу на всіх місцях для голосування. Кнопкодавство і прогули – основні чинники того, що парламент в народі сприймається як зграя ледарів і корупціонерів. Тому й довіра народу до законодавчого органу на кінець 8-го скликання була найнижча в історії – лише 1% довіряв Раді повністю, ще 3% із застереженнями.

Відтепер буде інакше. Ми внесли зміни і до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України). Відтепер підставами дострокового припинення повноважень депутата встановлений судом факт не особистого голосування народним депутати України у ВРУ, тобто голосування одного депутата замість іншого. Підставою дострокового припинення повноважень може бути також відсутність народного обранця без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради та засідань комітету ВРУ, членом якого є депутат.

Відтепер депутат буде не ліпший за інших людей. Відтепер його робота – така сама робота, як і в інших. Тому за пропуски без поважних причин – позбавлення мандату. За кнопкодавство – позбавлення мандату. Такі правила дисциплінують депутатів, позбавлять їх зайвих привілеїв і змусять дійсно працювати. Ті ж, хто йде в парламент за статусом або можливістю збагатіти внаслідок корупції – переконають до Ради не йти зовсім. Ми отримаємо у підсумку якісніший парламент, які б політичні сили не були там представлені у майбутньому чи сьогоденні. Парламент, який буде системою ухвалення законів, а не комфортною «відпусткою» довжиною у п`ять років.

Ряд інших законів прийняла нова Верховна Рада. Ми зменшили склад народних депутатів з 450 до 300. Ця норма почне діяти з наступної каденції Верховної Ради. До цього часу ми вже завершимо децентралізацію. У депутатів буде менше питань для вирішення в окрузі, а отже, менше роботи. І, нарешті, ми змінили виборчу систему, скасувавши «мажоритарку». Кількість депутатів досі виправдовували мажоритарною системою, якою обирається половина парламенту. Мажоритарну систему треба похоронити. Про це у всього суспільства є консенсус. Те, що на поточних виборах на мажоритарних округах голосували за «слуг народу» — це був протест людей проти підкупу, вічної «гречки», дитячих майданчиків, які ставлять лише перед виборами, сіток скупки голосів тощо. Мажоритарку треба поховати не через збільшення кількості депутатів, а через її наскрізь корупційну природу. Але для партійного представництва 300 депутатів вистачить з головою. Тобто, одним законопроектом — внесенням змін до статей 76 та 77 Конституції України ми вбиваємо трьох зайців:

  1. зменшуємо кількість депутатів;
  2. вбиваємо мажоритарку;
  3. вводимо конституційне (!) зобов’язання для депутатів володіти державною мовою. Останнє – дуже важливо. Бо депутати, які два місяці обговорювали закон про застосування державної мови, зобов’язали володіти нею майже всіх….крім себе самих! Ще до початку роботи Ради були спроби депутата Рабіновича на підставі цієї безглуздої норми знехтувати державною мовою. На щастя, голова ВР Дмитро Разумков ці зазіхання зупинив. Але тепер все буде надійніше: після введення норми Конституції вже ніхто не зможе нехтувати державною мовою у парламенті країни.

Крім того, у першу пленарну добу ми запустили «стартовий пакет» реформ, які незабаром будуть проголосовані у другому читанні.

Що це за законопроекти?

Це близько 80 законопроектів, які вносять зміни до чинного законодавства в різних сферах економіки, політичної і правової системи, суспільного життя. Вони не прилетіли до нас із космосу. Це реформи, які впродовж п’яти постмайданних років напрацьовувало громадянське суспільство, але вони були заблоковані і загальмовані через те, що заважали корупційним схемам процвітати, а старим політикам — збагачуватися. Серед цих проектів реформ — ті, які були напрацьовані експертними групами під час президентської кампанії Володимира Зеленського. Ті, які неодноразово були обговорені за два останніх місяці в партійних комітетах «Слуги народу». Ті, над обговоренням яких ми працювали у Трускавці. Усі вони пройшли юридичну експертизу, пройшли через дискусії у партії та офісі президента. Це ті реформи, на які чекав бізнес, громадянське суспільство. Ті реформи, на які чекали люди. В цьому пакеті — законопроекти, які не потребують великих зусиль, довгих розробок і обговорень. Це ще не масштабні реформи. Це те, що можна зробити точковими змінами у законодавстві. Цього достатньо, щоб зробити перший крок. Це лише старт. Але це — високий старт. Законопроекти будуть подані відповідно до процедури, яку закріплено у Регламенті Верховної Ради. Обговорено в комітетах. І з початку другої пленарної сесії, 10 вересня, ми винесемо їх до зали і проголосуємо. Таким чином, за два тижні ми запустимо механізм змін в країні.

Чому ми подаємо ці законопроекти?

Кардинальні зміни або відбуваються швидко, або не відбуваються взагалі. Про це свідчить і світовий досвід, і український. Повільні зміни вже не спрацюють. Декоративні зміни, «перефарбування фасаду» — вже не спрацюють. Лише швидкі, глибокі, справжні зміни. Надто багато часу втрачено і надто великі очікування у народу. Ми подаємо ці законопроекти, щоб запустити механізм змін. Це продовження і виконання вимог Революції Гідності. Бо це саме ті реформи, які вимагало громадянське суспільство, експертна спільнота, міжнародні партнери України відразу після Євромайдану. Саме ті реформи, які було заблоковано старою владою.

Завдяки цьому пакету ми за два тижні зробимо те, чого Рада 8-го скликання не спромоглася зробити за п`ять років. Нам 28 років розказували, що реформи це складна і суперечлива річ, що треба почекати, а краще — нічого не змінювати. Але виявляється, що для досягнення великого ефекту достатньо лише змінити якусь одну маленьку, але безглузду норму закону. Наприклад, щоб у космічну галузь йшли інвестиції, треба скасувати заборону створювати в цій сфері приватні компаній. Заборону, яка незрозуміло навіщо була створена. І так в десятках і сотнях випадків.

Що змінять ці реформи?

Наша мета на цьому етапі — розчистити поле для масштабних економічних і політичних реформ. А саме:

  • Прибрати «корупційні жучки» і надмірну регуляцію, яка погіршує інвестиційний клімат
  • Позбавити депутатів і чиновників зайвих і необґрунтованих привілеїв
  • Зробити політиків підконтрольними суспільству і виборцям
  • Створити можливості для залучення інвестицій у інфраструктуру (дороги, порти, залізниця)
  • Нарешті скасувати дію актів держави, яка 28 років як померла — СРСР і УРСР
  • Полегшити норми і правила для бізнесу — в будівництві, державних закупівлях, стандартизації
  • Захистити бізнес від рейдерства
  • Ввести єдиний рахунок для сплати податків і в цілому спростити процедуру сплати
  • Перезапустити НАЗК, зробити цей інститут ефективним в структурі антикорупційних органів
  • Повернути відповідальність за незаконне збагачення
  • Ввести спец конфіскацію для корупціонерів
  • Заохочувати викривачів корупції
  • Зменшити кількість народних депутатів до 300 осіб з наступного скликання
  • Надати Народу України право ініціювати закони
  • Позбавити депутатів можливості блокувати важливі державні рішення внесенням «мільйона поправок»
  • Законодавчо врегулювати імпічмент президента, тобто зробити його в разі чого — реальним.

Про автора

Анастасія Ляшенко

Анастасія Ляшенко

Народний депутат України

9
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему