Як зберегти українське село?

Щороку в Україні зникає понад 15 сіл і селищ міського типу. А в цілому за 27 років незалежності Україна втратила близько 500 адміністративних сільських одиниць. Жахливо усвідомлювати, що села в нашій державі вимирають шаленими темпами. Це катастрофа для всієї країни, але, мабуть, не для наших політиків, які гвалтують землю і кидають людей напризволяще.

Село годує Україну. Та й не тільки України, а половину Європи. Щорічно в нашій країні обробляється 32 млн га землі. Ці обсяги в два рази перевершують Польщу, Німеччину - в три рази, а Румунію - в чотири. Але останні кілька років ми в прямому сенсі слова вбиваємо свою землю, і своїми ж руками.

Давайте подивимося правді в очі. Хто користується українською землею? Хто її обробляє? Скільки селяни отримують за свої паї? Нинішня ситуація в селі нагадує геноцид, причому розважливий і жорстокий. Складається відчуття, що держава свідомо намагається максимально зменшити кількість сіл і сільського населення. Щоб родючі землі віддати великим агрохолдингам, а працездатних людей використовувати як дешеву робочу силу. Самі селяни отримують за свої наділи сущі копійки. Хоча, це навіть і грошами назвати не можна. Що таке мішок зерна і пляшка соняшникової олії?

Все агрохолдинги - це олігархи. Звичайно, у них є техніка і великі можливості для обробки землі та збору врожаю. Але село-то від цього нічого не отримує. Тільки втрачає. Адже у людей все одно немає ні роботи, ні європейських ставок на оренду. Замість цього нашу дорогоцінну землю заливають хімікатами і вичавлюють з неї всі соки. Більш того, практично весь урожай вивозять до Європи і продають там за європейськими цінами. Олігархи отримують надприбуток, а Україна втрачає весь свій потенціал.

При цьому вони не хочуть ні копійки вкладати в розвиток інфраструктури. Їх вантажівки добивають і без того зруйновані дороги, нормальних магазинів немає, школи і дитячі сади закриваються, про місця культурного дозвілля я взагалі мовчу. Багато села досі не газифіковані, а навіть якщо газ і є, у людей не вистачає грошей, щоб платити за нього. Зрозуміло, молодь масово виїжджає до великих міст або за кордон. А літнім людям тільки і залишається, що збирати по копійці на той самий день.

Чи можна змінити цю ситуацію? Упевнений, наші села ще можна врятувати. Запорука успіху - ефективна державна програма розвитку і підтримки сіл. Нещодавно я побував на Херсонщині і жахнувся - цілі селища знаходяться на межі зникнення. Так, для таких населених пунктів створення громад - це єдиний вихід. У нинішніх умовах тільки ведення колективного господарства і фермерства може вдихнути життя в українське село. Як не крути, але нам доведеться відроджувати ті самі колгоспи. Тоді в окремо взятій об'єднаної територіальної громади перестануть віддавати агрохолдингам землі в оренду. Селяни зможуть самостійно організувати роботу, створять малі фермерські господарства і будуть вирощувати сільськогосподарські культури. Це поліпшить і якість продуктів харчування, адже ви подивіться, що ми їмо останнім часом - якусь імпортну синтетику. А все наше, натуральне, йде в інші країни. А так ми станемо здоровіше і більш впевненим у своїх силах.

Тисячі людей будуть працевлаштовані, сотні населених пунктів піднімуться на ноги і стануть автономними. Селяни більше не чекатимуть подачок від олігархів, вони зможуть самі розпоряджатися своєю землею і своїм урожаєм. Вони самі будуть вирішувати, куди витратити гроші, зароблені своїми руками.

Це однозначно зміцнить всю країну. Гроші будуть залишатися всередині сіл, і це відразу спричинить розвиток інфраструктури та покращення умов життя людей. Якщо ми воскресимо село, у наших людей навіть думки не виникне поїхати кудись на заробітки. Тому що тут працює елементарна логіка - навіщо їхати незрозуміло куди, якщо можна працювати на благо своїх дітей, своєї громади, своєї країни. Вони будуть жити з відчуттям, що працюють не на безрозмірні кишені олігархів, а на себе.

А ще я хочу нагадати, що все-таки саме село - скарбниця наших українських традицій. І щоб їх зберегти, сім'ї повинні залишатися на своїй рідній землі, працювати на ній і збирати свій урожай. Адже тільки наша земля і тільки в наших руках зробить нас сильними і невразливими.

Я мрію побачити нашу країну міцною і процвітаючою, і я щиро вірю, що у нас все вийде. Разом ми переможемо!