Полтавщина вичерпала можливості для прийому біженців зі Сходу

 

- Пане Віталію, номер «гарячої лінії» обласного контактного центру – 0-800-502203 – вже знають багато полтавців та приїжджих і звертаються з будь-яких питань.

- Так, ми працюємо за тим же принципом, що і «єдине вікно» для підприємців: людина дзвонить до нас, а ми переадресовуємо її звернення до відповідного органу влади, який і надає їй відповідь протягом 15 днів. Також нам переадресовуються дзвінки, що надходять від полтавців на урядову «гарячу лінію». За 2013 рік на номер 0-800-502203 надійшло 1181 звернення від полтавців, а за півроку 2014 року – вже понад 2200 дзвінків.

- Мабуть, з часу окупації Криму чимало дзвінків від переселенців?

- Левова частка. Буквально з 30 березня до нас почали звертатися жителі Криму, які хотіли виїхати на материкову частину України, а з травня – біженці з Донецької та Луганської областей. Щодня 50-60 дзвінків («гаряча лінія» працює цілодобово і без вихідних) та безпосередні візити людей до нас в офіс (м.Полтава, вул.Жовтнева, 45 - облрада, к.106). Станом на сьогодні на Полтавщині знайшли притулок 406 осіб з Криму, з них 113 дітей. 34 людини отримало матеріальну допомогу з обласного бюджету в сумі від 500 до 2000 гривень. З 95-ти сімей кримчан, які переїхали в нашу область, 29 винаймають помешкання за власний кошт, іншим надано тимчасове житло.

- Чи шукали біженці з Криму роботу?

- Так, з приводу працевлаштування звернулося 49 осіб, 25 з них отримали статус безробітного, 21 людині надана допомога з безробіття, 10 працевлаштовано. 48 дітей влаштовано у школи та дитсадки.

- Я так розумію, що у червні-липні почали масово звертатися жителі Луганської та Донецької областей, які тікали від війни на Донбасі?

- По сто чоловік у день. Полтавщина прийняла й розмістила тільки офіційно зареєстрованих понад 4500 переселенців (1324 сім’ї), з них 1629 дітей.

- Якась частина біженців повернулася у звільнені силами АТО міста?

- Так, 266 осіб уже виїхали з Полтавщини додому, в основному, у Слов’янськ та Краматорськ.  

- Є різниця між кримськими й донецькими біженцями?

- Різниця полягає в тому, що у Криму не було бойових дій і люди виїжджали непоспіхом, більш-менш ретельно підготувавшись. А на Донбасі йде справжня війна, тож часто люди в чому стояли, в тому й кинулися тікати: без речей, продуктів, грошей, паспортів, пенсійних посвідчень, трудових книжок… І їхній психологічний стан набагато важчий: нерідко сльози, страх, істерика. Доводиться спочатку по-людськи заспокоювати, а потім вже переходити до вирішення питання їхнього розміщення, забезпечення тощо.

- Яку допомогу біженцям надає ваш контактний центр?  

- Ми передаємо конкретних людей, що звернулися до нас, під опіку обласного Центру соціальних служб для молоді, управлінь праці та соцзахисту чи інших відомств. Організовуємо підвезення людей до місць їхнього майбутнього проживання: або транспортом автопарку облради, або домовляємося про безкоштовне перевезення таких пасажирів з центральним автовокзалом Полтави.      

- Яка ситуація з розміщенням переселенців?

- 440 сімей звернулися за допомогою у поселенні. 114 сімей отримали безкоштовне тимчасове житло (санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, гуртожитки. Ми вдячні й полтавцям, котрі запропонували переселенцям свої дачі, квартири чи кімнати у будинках, в яких розміщено 58 сімей. 439 сімей поселилися у родичів, 155 сімей самостійно орендують житло. Обласна рада на сесії виділила 1 млн. грн. на матеріальну допомогу біженцям і 275 чоловік отримало одноразово від 300 до 2000 гривень.

- Де в основному розміщені переселенці зі сходу?

- Полтава, Кременчук, Миргород, інші районні центри. 505 осіб звернулося до центрів зайнятості, 148 з них отримали статус безробітних, 114 одержали допомогу по безробіттю. 48 вагітним жінкам надана медична допомога, а взагалі за медичними послугами звернулося 223 особи. 119 сімей отримали гуманітарну допомогу від полтавських волонтерів.

- Пане Віталію, будь ласка, детальніше про вашу співпрацю з волонтерами.

- На жаль, діяльність державних органів зарегламентована, а волонтери діють за покликом серця й дуже оперативно - надають допомогу грошима, речами, продуктами. Така співпраця дає дуже позитивні результати. Найчастіше ми контактуємо з волонтерськими організаціями, що знаходяться прямо в приміщенні облради: «Єдиний інформаційний центр «Майдан – Полтава» (к.118, Наталія Талипова) та «Полтава –SOS переселенці» (к.131, Юліана Бондаренко). Ми дуже вдячні усім волонтерам, які безкоштовно допомагають тим, хто цього потребує.

- Чи є контроль за тим, у яких побутових умовах реально проживають переселенці, чи задоволені їхні основні потреби?

- Так, зазвичай ці обов’язки покладено на районні центри соціальних служб для молоді. За останні два місяці вони проінспектували 375 сімей і 6-ти сім’ям, які визнали неблагополучними, надали соціальний супровід.

- До цього часу біженці (чи переселенці) з Криму та східних областей не мають ніякого офіційного статусу, бо Україна цього року вперше зіткнулася з такою проблемою.

- На жаль, так, ми їх називаємо – внутрішньо переміщені особи. Президент ветував закон «Про правовий статус осіб, які вимушено покинули місце проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території України", оскільки, на його думку, закон не забезпечуєстворення цілісного механізму надання допомоги та захисту державою прав і законних інтересів вимушених переселенців.

- Як ви оцінюєте Постанову Кабінету міністрів України про створення Державної служби з питань Автономної Республіки Крим, Севастополя і тимчасово переміщених осіб?

- Дуже позитивно, адже допоки не існувало центрального органу, який би координував цю роботу в масштабах України. А проблема ж державного масштабу. Приміром, на Полтавщині станом на 10 серпня вже вичерпані всі резерви для розміщення переселенців, а у західних областях таких місць ще багато, бо вони далі від Донбасу. Але ми поки що зідзвонюємося з контактними центрами в інших областях, запитуючи про можливості розселення у них, замість того, щоб ця інформація була зібрана в одному місці і робота координувалася з одного  місця.

- Дякую за розмову.