Півхвилини вартістю 150 гривень
Двомісячне немовля госпіталізували до Кобеляцької ЦРЛ разом з батьком Юрієм Рошташем: кашель, температура. Завідуюча дитячим відділенням сказала, що маляті треба зробити флюорографію, щоб уточнити діагноз.
А далі сталося таке, що на голову, як кажуть, не налазить. Два дні дитині не проводили цього дослідження, бо… нікому було її потримати. Під час цієї процедури маля треба тримати вдвох. Тобто, окрім батька, потрібна ще одна людина.
Однак завідуюча відділенням, яка відмовлялася Ю.Рошташу назвати своє прізвище (Тетяна Григорівна Елбіієва), і старша медсестра безапеляційного заявили, щоб пан Юрій викликав зі свого села Чапаєве когось із родичів, щоб потримати двомісячну крихітку під час флюорографії.
Він резонно зауважив, що допомогти в цьому могла б котрась із шести медсестер, які, поробивши зранку маніпуляції, вдень сидять точать ляси. Але йому знову популярно пояснили, що медсестри «не зобов’язані».
І жодні аргументи стосовно того, що село Чапаєве знаходиться за 30 км від райцентру, що туди не ходить громадський транспорт, а наймати - дорого не переконали медперсонал відділення. Мало того, Т.Елбіієва пригрозила викликати наряд міліції.
Брат Юрія Рошташа Микола Ковач змушений був наймати машину, щоб приїхати з віддаленого села і… 30 секунд потримати племінника під час флюорографії. Ці півхвилини обійшлися йому у 150 гривень, які він був змушений заплатити, щоб найняти машину.
А ще Ю.Рошташ скаржився на вкрай зневажливе й навіть презирливе ставлення до нього медпрацівників, відмінне від ставлення до інших пацієнтів. Бо у нього шкіра темніша, ніж в українців, адже він – ром за національністю.
Моє звернення і звернення депутата Полтавської облради Анатолія Шкарбана (директор Ліщинівського будинку пристарілих) до головлікаря Кобеляцької ЦРЛ Івана Супруненка не дали жодного результату. Довелося апелювати до заступника директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації з педіатрії Олександру Перогову.
О.Перогов також обурився черствістю своїх колег-медиків, яких у народі ще недавно називали представниками найгуманнішої професії. Незабаром зателефонував Ю.Рошташ і розповів, що раптом до нього та дитини у відділенні почали ставитися по-людськи. Я зрозуміла, що О.Перогов оперативно провів «виховну бесіду» з підлеглими.
На жаль, випадки ксенофобії з боку лікарів щодо ромського населення на Полтавщині не поодинокі. Тож я висловила заступнику очільника полтавської медичної галузі пропозицію провести для керівників медичних установ лекцію чи навіть семінар щодо неприпустимості проявів ксенофобії за національною ознакою. Бо цигани такі ж самі громадяни України.
А ще я повідомила про ганебний випадок новому міністру охорони здоров’я.
