28.01.2014 | 14:47

Проти лубенця Геннадія Черевка суд закрив кримінальне провадження

001.jpg

Рішення їхати на Євромайдан у Київ 41-річний лубенець Геннадій Черевко прийняв уночі 30 листопада, коли побачив по телевізору кривавий нічний розгін студентів. Якби його донька була старшою усього на 2-3 роки, вона, ймовірно, могла б у ту ніч бути разом зі своїми однокурсниками.

Тож 1 грудня він був на Банковій, біля адміністрації президента.

Стояв у перших рядах. І коли «беркутівці» почали місити, йому дісталося «на повну»: закрита черепно-мозкова травма, стус мозку, два переломи правої руки, перелом лівої, забої органів черевної порожнини, верхніх і нижніх кінцівок тощо.

Але дві години він та інші по-звірячому побиті, закривавлені мітингувальники лежали на холодному асфальті без медичної допомоги.

- Як для мислівців убиті кабани, так і ми для «беркутівців» були трофеями, - розповідає Геннадій. – Вони ставили нас на коліна, а ноги на плечі, на голови й фотографувалися.

Євромайданівці не залишили без моральної і юридичної допомоги жодного свого побратима. Про Геннадія Черевка писали газети, Інтернет-видання, показувало сюжети телебачення.

І 27 січня Шевченківський районний суд Києва зняв обвинувачення з Геннадія Черевка, оскільки адвокат Роман Греба (захищає євромайданівців безкоштовно) довів, що у суду немає ніяких доказів його злочинної діяльності.

Суд звільнив Геннадія від відповідальності та закрив кримінальне провадження, порушене проти нього за ч.1 ст.294 КК України.

- Одні мої знайомі кажуть: «Молодець!», інші, - що дурень, треті – скептики - питають: «Ну й чого ти добився?» Звісно, й ворогу не побажаєш того, що я пережив, ще й досі на лікарняному. Але я відповідаю, що якщо всі сидітимемо по теплих домівках, то в країні нічого не зміниться. Я поїхав на Майдан за себе, за дружину, за двох дітей, бо не хочу жити при кримінальній диктатурі…

Про автора
Людмила Кучеренко
Президент Полтавського обласного медіа-клубу
Людмила Кучеренко
302
Останні публікації