Сьогодні в Україні встановлена диктатура

Отже:
1. За рух у колонах більше 5 авто - вилучення прав і автомобіля на 2 роки.
2. За діяльність інформагентства без держреєстрації - конфіскація техніки і продукції + великий штраф.
3. Порушення порядку мирних зібрань - до 10 діб.
4. Участь у мирних зібраннях у касці, форменому одязі, з вогнем - до 10 діб.
5. Встановлення наметів, сцени чи навіть звуку(!) без дозволу(!) міліції(!) - до 15 діб.
6. Неповага до суду - 15 діб.
7. Невиконання вимог про обмеження доступу до інтернету - штраф 6800 грн.
8. Невиконання "законних вимог" СБУшників - штраф понад 2 тис. грн.
9. Протокол про адмін. правопорушення можна вже не вручати особі, яку вважають порушником (достатньо т.зв. "свідків").
10. Підтвердження вручення повістки особі тепер не лише її підпис, а "будь-які інші дані"(?)
11. Блокування доступу до житла (цілком нова кримінальна норма) - 6 років.
12. Наклеп (повернуто до Кримінального Кодексу) - 2 роки.
13. Поширення екстремістських матеріалів - 3 роки.
14. "групове порушення громадського порядку" - 2 роки.
15. Масові заворушення - 10 і навіть 15 років - будь-якого учасника Майдану можна садити за цією статтею, не кажучи вже про інші статті.
16. Збирання інформації про беркутівців, суддів та інших їм подібних - 3 роки.
17. Погроза міліціонеру чи їм подібним - 7 років.
18. Збирання інформації про суддю - 2 роки
19. НДО, які отримують кошти з-за кордону, - тепер "іноземні агенти", мають платити податок на "прибуток" і офіційно називатися "іноземними агентами". Точнісінько, як в Москві
20. НДО не можуть здійснювати "екстремістську діяльність".
21. Церкви не можуть здійснювати "екстремістську діяльність"
22. Держава може прийняти рішення про заборону доступу до Інтернету.
23. Громадське об'єднання вважається таким, що бере участь у політичній діяльності, якщо воно прагне впливати на рішення органів влади (тоді на таку діяльність і її фінансування треба просити завчасного дозволу держави).
24. Людину можуть засудити (у т.ч. до багатьох років тюрми) заочно, тобто у її відсутність на суді.
25. До відповідальність за порушення правил дорожнього руху тепер можна замість водія притягнути власники авто, якщо порушення зафіксовано автоматичним засобом.
26. Народного депутата можуть позбавити недоторканності і дати згоду на його арешт без розгляду профільним комітетом - одразу на пленарному засіданні ВР.
27. "Беркут" та посадовці, які вчинили злочини проти активістів майдану, звільняються від покарання. 

28. Придбання SIM-карти тільки за паспортом, як у Росії.

Цей перелік не повний, але й цього достатньо, щоб зрозуміти: в Україні встановлено диктатуру. Відбулося реальне повалення конституційного ладу.

Лише масовий опір і усунення узурпаторів може відновити дію Конституції і норм права та захистити український народ від масових репресій.

Це - не перебільшення.

Громадянське суспільство вже реагує на черговий «беспредел» влади.

Ось заява правозахисної організації Інститут республіки

16.01.2014 р. Верховна Рада України ухвалила «за основу і в цілому» законопроект про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879).

Парламент приймав таке рішення з порушенням Регламенту: законопроект був зареєстрований лише 14 січня 2014, не відбулося належного обговорення проекту, було знехтувано процедурою 2-го читання, голосування відбувалося у «експрес-режимі».

Сам законопроект порушує низку основоположних громадянських прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією із захисту громадянських прав та основоположних свобод, зокрема, права на мирні зібрання, права на справедливий суд, права на асоціації, суттєво обмежує журналістську діяльність.

Так, названий законопроект суттєво збільшує відповідальність за «порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» (ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), окремо наголошуючи, що така відповідальність має наступати за зібрання біля державних та комунальних установ.

Але 2013-го року Європейський суд з прав людини ухвалив два рішення (які, згідно українського законодавства, є джерелом права і обов’язкові для виконання в Україні) щодо порушення свободи зібрань в Україні: «Верєнцов проти України» та «Шмушкович проти України».

У цих рішеннях чітко вказано, що, оскільки в Україні не існує спеціального закону про зібрання, який би встановлював «порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій», то ст. 185-1 КУпАП не може застосовуватись.
Окрім того, свобода зібрань громадян саме біля державних та комунальних установ є одним з найважливіших аспектів громадянських прав. Адже саме ці установи є найчастіше адресатом звернень, пропозицій та вимог громадян.

Ще одна новація, яку запроваджує законопроект – встановлення відповідальності громадян за участь у зібраннях в шоломі чи масці. Таке положення порушує основоположний принцип презумпції невинуватості. Адже таким чином людина, яка хоче убезпечити себе від репресій за участь у зібранні, оголошується «правопорушником» апріорі, навіть якщо вона не порушувала громадський порядок чи якісь норми українських законів.

Це – лише невеличка частина норм законопроекту, які стосуються порушень свободи зібрань. Але геть усі норми ухваленого сьогодні законопроекту спрямовані виключно на те, аби дати силовим органам інструменти для репресій проти учасників протестів.

У зв’язку з тим, що законопроект про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879)
- ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради та без обговорення як у середовищі депутатів, так і без консультацій з громадськими та правозахисними організаціями;
- порушує основоположні права та свободи українських громадян, гарантовані Конституцією України та Конвенцією із захисту громадянських прав та основоположних свобод,

Всеукраїнське громадське об’єднання Інститут Республіка вимагає від президента України В. Януковича не підписувати закон про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян.