Жителі Жовтневого повстали проти будівництва італійського заводу

Українські дороги, за останні три роки перетворившись у танкодроми, так «дістали» і водіїв, і пасажирів, що люди радіють, коли бачать шляховиків, котрі ремонтують чи будують нові дороги.

Утім, новина про те, що італійська фірма "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." два роки реконструюватиме відрізок автошляху Київ-Харків, серйозно стривожила жителів села Жовтневе Решетилівського району на Полтавщині. Адже свій асфальтний завод фірма планує розмістити у самому центрі села поблизу залізничної колії.

Основним складником асфальту є бітум – смердюча й токсична речовина. Тож під час виробництва асфальту в атмосферу потрапляють такі шкідливі для здоров’я людини речовини, як діоксид сірки, оксид азоту, оксид вуглецю, фенол, сажа, формальдегід, бензол, толуол, нафталін та ін., які можуть викликати різні захворювання, в тому числі й онкологічні.

До речі, влада Івано-Франківська взяла великий кредит для того, щоб перенести асфальтобетонний завод за 25 кілометрів від міста, у сільську місцевість.

До 2007 року екологічне законодавство передбачало 1-кілометрову санітарну санітарну зону асфальтних виробництв, нині – 300 метрів.

- У Жовтневому ж від цього екологічно небезпечного підприємства до найближчої садиби – усього 9 метрів. – наголошує Анатолій Ханко, заступник голови Полтавської обласної організації ВО "Свобода", єдиної політичної сили, яка стала на захист інтересів простих людей. - Причому, що саме будується, дуже довго приховували від сільської ради.

Жовтневий сільський голова Олена Колотій вважає, що фірма «Тодіні» порушила вимоги Земельного кодексу України, розпочавши будівництво без згоди на це органу місцевого самоврядування:
- Фірма «Тодіні», взявши в суборенду територію ТОВ «Століт-Полтава», без будь-яких погоджень з нами почала будівництво виробничої бази для виготовлення бітуму. Документів про погодження з іншими відповідними службами ми не бачили, бо відповіді на наш лист до цього часу не отримали. Італійці зверталися до нас лише із заявою про надання дозвілу на газифікацію бітумної бази. Але на сесії сільської ради 12 квітня депутати відмовили у її задоволенні, оскільки жодних документів нам не надали й територіальна громада й по сьогодні не знає, яку загрозу для населення несе цей об’єкт.

Олена Василівна додала, що порушила питання про незаконне будівництво перед райдержадміністрацією та прокуратурою району, звернулася в екологічну інспекцію Полтавської області, звідки обіцяли приїхати і розібратися в ситуації.

Те, що ховали за сімома замками від жителів Жовтневого й депутатів сільради, виявляється, зовсім не секрет для голови Решетилівської РДА регіонала Володимира Колесніченка, якого на сесії районної ради 22 травня змусили прокоментувати конфліктну ситуацію в Жовтневому:

- Компанія «Тодіні», що веде будівництво дороги, розташувала виробничу базу на території селища Жовтневе для будівництва асфальтобетонного заводу. Є відповідна погоджена документація, є розпорядження, вони починають монтувати завод. Чому вони не отримавши дозволу сільради, почали будівництво, не знаю. Ми своє зробили - направили лист в архітектурну інспекцію. Але я там не сторож…

Ще В.Колесніченко додав, що, на його думку, будівельники з «Тодіні» компрометують владу. Як районну, так і обласну.

Пересічні громадяни ж вважають, що влада компрометує себе сама. Адже у неї чимало важелів для припинення свавілля, коли йдеться про дотримання норм українського законодавства. Чи районна й обласна влади потурають впливовим лобістам зі столиці, котрі стоять за тією італійською фірмою, і яким закон – як дишло? Та й навряд чи у себе в Італії «Тодіні» посміла б діяти так зухвало...

У травні в селі з ініціативи Решетилівської районної організації ВО «Свобода» вже двічі відбулися сільські сходки, на яких селяни вимагають не лише зупинення, а й перенесення бітумного виробництва в інше місце. Народний депутат свободівець Олег Сиротюк надіслав депутатські звернення з приводу законності будівництва у Жовтневому до райдержадміністрації та районної ради.

А 31 травня на сходці мешканців Жовтневого ще один парламентарій – свободівець Юрій Бублик - дав громаді урок практичної демократії.

Бо до обрання народним депутатом працював ковалівським сільським головою Полтавського району і зумів організувати членів територіальної громади не на одну протестну акцію, завдяки чому вони відстояли від закриття свою сільську дільничну лікарню, домоглися ремонту транзитної дороги та ін.

Він детально розповів, що треба провести загальні збори, на яких ухвалити рішення про заборону будівництва асфальтного заводу в центрі села, затвердити його рішенням виконкому та сесії сільської ради, які подати до райдержадміністрації, облдержадміністрації, прокуратури.

А якщо і це не допоможе, то тоді пікетувати і районну владу. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» в цьому допоможе, бо втілює в життя Програму захисту українців.

Люди не проти того, щоб і в Україні запроваджувалися європейські стандарти спорудження доріг. Але вони категорично не погоджуються, щоб це робилося ціною їхнього здоров’я. Бо іноземці зароблять гарні гроші (вартість їхніх робіт – 2 мільярда гривень), а українські селяни помиратимуть, бо хіба можна дозволити собі хворіти, отримуючи тисячу гривень пенсії чи півтори тисячі зарплати (якщо є щастя мати роботу).

Тому вони пропонують компромісний варіант. На околиці Жовтневого, за півкілометра від нині облюбованого «Тодіні» місця, є старий, збудований ще у радянські часи асфальтобетонний завод, що знаходиться в стадії ліквідації.

Так, туди треба вкласти кошти, щоб відновити об’єкт. Але хіба повинен зиск перевершувати людське здоров"я і життя?

В іншому разі мешканці Жовтневого готові вдатися до більш рішучих дій на захист своїх екологічних прав.