Слов'янська федерація.
Тарас Шевченко і його соратники по Кирило - Мефодіївському Братству хотіли бачити Україну у федерації вільних слов'янськихнародів. Тільки без Росії, яка вже тоді була імперією.
За складом розуму і навіть за складом душі слов'яни дуже схожі. Росіяни і білоруси - наші найближчі родичі.Доречною була би поява на Донбасі саме білоруських військ на лінії розмежування. Росіяни і українці, яких негідники у Москві та Києві (самі не воюють і дітей своїх не посилають ) налаштовують один проти одного, не стануть стріляти перш за все саме у білорусів. Принаймні для початку хоча б перестали стріляти. Коли з'являється інформація про вбитих і поранених, то хвилюються за своїх рідних і близьких у десятках тисяч сімей в Україні, Росії, Донецьку, Луганску. Олександр Лукашенко пропонував ( думаю, щиро - не хочеться бачити, як найближчі родичі воюють між собою ) надіслати білоруські війська на лінію розмежування і на кордон між окупованими районами і РФ. Проте керівники у Києві та Москві навіть слухати не хочуть Олександра Григоровича. Напевне, вважають себе дуже розумними і не розуміють, що влада і гроші - це тимчасово, і ніхто не знає, що буде з ними і їх нащадками у майбутньому. А за кого сьогодні хвилюватися матері, у якої один син живе у Полтаві, а другий - у Луганську?. Жінці, у якої чоловік у Миргороді, а брат - у Донецьку?.
Володимир Володимирович Путін і його співучасники навіть під сумнів не ставлять " територіальну цілісність " Росії. Хоча з точки зору здорового глузду всі не слов'янські народи мають більше підстав відділитися від Москви, ніж білоруси або українці. В 1996 році війська самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерія під командуванням Аслана Масхадова оточили і могли знищити 15 - тисячне угрупування російських військ. Москва пішла на переговори. На наступних президентських виборах за Масхадова проголосували близько 60% виборців, за Шаміля Басаєва - 26%, за Зелімхана Яндарбієва - 10%. Промосковський кандидат набрав тоді меньше 1% голосів виборців.Зараз у Чечні " голосують " за Путіна. Проте Рамзан Кадиров перед " виборами " президентом Росії Медведєва недаремно сказав, що " без Путіна Росія розвалиться ". Надто багато у Російській імперії зав'язано на особистості Володимира Володимировича. Шлях до демократії у братнього російського народу буде важким і кривавим. Не відбувається взаємопроникнення культур, про національні протиріччя не говорять публічно через жорсткий контроль ФСБ. Молодше покоління у РФ більше не слов'янське. У російській армії уже зараз понад 40% - не слов'яни. Коли не стане Володимира Володимировича Путіна, його поплічники за слов'янською традицією не зможуть мирно узгодити кандидатуру іншого диктатора. Одна справа - кланятися Володимиру Володимировичу, інша - тому, хто ще вчора був одним із співучасників. А демократизація у РФ проходитиме складніше, ніж в СРСР. Доведеться кримчани воювати у " гарячих точках ".
У всіх слов'янських народів складна демографічна ситуація, схожі звичаї, традиції, взагалі склад душі. Можливо, колись і буде Слов'янська федерація, включно з демократичною Росією. Але демократична Росія буде мати значно менші територію і населення, ніж зараз.
А поки що простим українцям хочеться, щоб наступив мир.
