Коли обмеженість інформації може бути корисною.

У жовтні 1962 року в розпал Карибської кризи американські ЗМі в один голос говорили і писали про можливість ядерних бомбардувань у найближчі дні. 

Стався небачений спалах загострень нервових і психічних захворювань. У Радянському Союзі такого не сталося, адже пересічні громадяни отримували дозовану інформацію і просто не уявляли, наскільки реальною була загроза.

Хоча, якби, не дай Боже, війна спраді розпочалася, то наслідки для СРСР були би набагато гіршими, ніж для США.

Власне, у 1986 році, після аварії на ЧАЕС, багато людей зберегли би своє здоров'я, якби були вчасно проінформовані про реальну небезпеку.