Вірю!

Президентів пам’ятають по зарплатам, пенсіям, робочим місцям, миру і їх людяності. 

Не має значення нові чи старі фігури рухає Глава держави на «дошці». Важливий результат: тобою називатимуть вулиці або «кравчучку».

Зарплати і робота - похіднІ ВВП. ВВП - похідний інвестицій та екосистеми для них. А він, в свою чергу, залежить від довгострокового проектного управління: на вибір - дерегуляції або ефективної державної ретельної регуляції, дешевих грошей, дружби з хоча б одним «великим ринком» та нетерпимості до корупції. Все це за умови двофакторного миру, миру внутрішньополітичного та розв’язання проблем на Донбасі.

Але це лише генеральне прибирання у житті держави. Далі, ми маємо її перебудувати і перезаснувати, зробити її найефективнішим інститутом у світі. Політична енергія і фінанси мають бути спрямовані на реалізацію цілей розвитку, а не на пусту політичну конкуренцію. Парламент і місцеві ради, мери і голови адміністрацій у такому вигляді - не потрібні. 200 000 депутатів місцевих рад. У мінсоцполітиці працює 300 осіб, у міськраді Полтави плюс три райони - 800. На утримання ПФ витрачається 5 мілярдів і тд. Посада прем’єра, голів облрад і обладміністрацій, віце-прем’єрів - зайві і корумпогенні.

Акцент має робитися на проектуванні і контролі. Управління має здійснювати уряд на основі сучасних технологій і регламентів KPI. Ротація урядовців має здійснюватися на основі вчасного досягнення/не досягнення цілей в рамках програми, розробленої на 25 років. Нова ефективна агресивна цілецентрична держава має побудувати нову економіку: централізовану, вертикально інтегровану з науковим глибоким проектуванням.

Україна може стати лідером у енергетиці, АПК, промисловості та технологіях, де висока додана вартість і зайнятість, актуальність на наступні 30 років. Україна може зробити передусім інфраструктурний прорив. Це мають бути амбітні нацпроекти і крупні державно-приватні корпорації або просто державні. Ми маємо спроектувати нові формати функціонування міст і інтеграції сіл у ці моделі як у Китаї. Стряхнути з регіонів корумповану надбудову із псевдоеліт, псевдо мерів і псевдо депутатів.

І це ще не все. У короткі терміни ми маємо зпроектувати і зробити «нового українця» і «нове українське суспільство». Ми маємо жити національною ідеєю країни номер один на континенті, повірити і обґрунтувати що це можливо. У нас блискуча велика історія на яку ми можемо спиратися у промоції тверезості наших амбіцій, солідаризуватися. Потужна освіта, наука, культура, мистецтво, спорт - грані і ДНК нового суспільства і нового українця, наша перевага у світ. Безпека всередині країни, нова антитерористична доктрина, воєнна доктрина і стан постійної економічної і воєнної мобілізації та боєготовності має стати новим динамічним ритмом і змістом змін.

Через 25-30 років, на фоні історичноі рецесії Європи, повільного демонтажу Росії, за рахунок дешевих ресурсів, національної ідеї, проектування нової держави і нового курсу, - ми доб’ємося лідерства у Європі. Тоді, сьогоднішньому або іншому новому президенту буде всього десь 70. Головне не зупиняти цей процес великого будівництва ці десятиліття та бути успішними і все вийде. Сьогодні у Зеленського ще є неймовірний вотум довіри людей, ще є необхідна для дива концентрація влади в руках. Вона буде ще 1,5- 2 роки максимум. І йому треба думати не про нові чи старі обличчя аби подобатися купці інфантильних маргіналів, а про свій план Великої України яку повинні будувати всі: і нові і старі, і судимі і не судимі, розумні і божевільні, професійні і не дуже. Всім знайдеться місце в цій упряжці. Але Президент має бути рішучим, твердим, мудрим і дуже-дуже українським.

Все вийде. Я вірю.