Три зальоти "слуги Нальотова" - голосування за продаж землі, бюджет і ріст тарифів (відео)

Ми всі розуміємо, що нові депутати від Полтави  це гвинтики, без досвіду та стрижня, детальки політичного конструктора, - як LEGO. Їх випадково занесло у парламент, занесло і понесло. Але на кону - життєво важливі питання: трудовий кодекс, новий бюджет, ринок землі. 

Я теж був молодим депутатом, але я ніколи не голосував за антинародні закони. Завжди голосував проти антисоціальних бюджетів, проти медичної та пенсійної реформи, проти підвищення тарифів. Кожен день мого життя - це була війна за людей. 

Чи тиснули на мене? Звичайно. Але ми завжди були на стороні Полтави і людей. Часом один боровся проти Януковича, Азарова, Яценюка, Гройсмана, Авакова. Один проти цілих армій. А тут, за два місяці нові депутати, зокрема Нальотов, «наклали в штани» і голоснули за бюджет, за продаж землі, за з пережене я на посаді Авакова і тд. 

Бюджет, що прийняли - це збільшення тарифів, замороження пенсій і зарплат, зменшення субсидій. 

Проголосований бюджет міг бути інши, але для цього потрібна політична воля і «клепка». Про те яким він міг бути я напишу у наступному блозі. А покищо про землю та її продаж. «Умніки» які виступають за її продаж мають знати кялька речей з історіі земельного обігу, а потім «ляпать язиком»:

• За даними The Economist: у наступні сорок років людство має виробити більше їжі, ніж за останні 10 тис. років, разом узяті. З українських 32 млн га ріллі на чорноземи припадає 28 млн.
• Ціна за гектар, наприклад, у США (кукурудзяний пояс) до 17 000 дол. У Франції  6 тис. євро за гектар. В Ірландії  одна з найвищих у ЄС — 24 тис. євро за гектар. В Англії та Німеччини 19 тис. євро за гектар. 
• Україна наближена до найбільших ринків збуту фуражу — Європи та Близького Сходу. Відносно контрольований ринок землі, і змістовна політика держави та експортна орієнтація може зробити сільське господарство локомотивом економіки. 
• у Європі діє обмеження купівлі в одні руки, скорочення обороту землі аби вона «не пішла по руках на ринку», існують додаткові органи які приймають рішення, щодо дозволу на купівлю або продаж землі. Це популярно таких країнах як Німеччина, Австрія, Франція, Польща та Швеція. У Європі дуже обережно уряди ставляться до класичних спекулянтів, таких як пенсійний фонд, банки, тощо. 
• Є країни де покупець має проживати кілька років на території місця покупки землі, вимога спеціалізованої профільної освіти або докази досвіду фермерства.
• Пріоритет у продажу надається близьким родичам, членам родини та державі. У Польщі, Угорщині, Естонії обмежено купівлю сільськогосподарських земель не громадянами ЄС.
• Прихильники лібералізації ринку землі виступають за розвиток інститут власності на землю замість оренди, хоча у Франції сільськогосподарського лідера 90% землі в оренді, Німеччина - 20%. 
•  Так само розганяється фейк про перспективи наддоходів через підвищення оборотності землі: у Франції гектар землі змінює власника в кращому випадку раз на 70 років, У Нідерландах раз на 500 років, така сама повільна оборотність в інших країнах Європи. 
• Останні тенденції на ринку полягають у масовому скуповуванню землі великими гравцями аби перездавати її в оренду та отримувати пасивні доходи і виводити їх у свої країни. Через експансію корпорацій, Океанія та Африка втратила ліси, у Латинській Америці скуповують цілі провінції. Кредитування під ці оборудки здійснюється за нульовими та від'ємними ставками, держави підтримують свої корпорації.

Мажоритарку «слуги» вже відмінили, тому Нальову та іншим депутатам наплювати, що там думають полтавці про них і їх голосування. Людям Лишається тільки змиритися і спостерігати над руйнацією держави. 

Тисячі аграріїв вимагають зняти з порядку денного законопроекти про ринок землі