Футбол — гра, у якій немає околиць. Полтава — місто, у якому їх не буде
Уже вісім тижнів ми проводимо Кубок Простих Людей, нещодавно розпочали дитячий турнір. Також щотижня разом із «Ветеранами Ворскли» відвідуємо села, які приєднуються до Полтави. Там ми проводимо матчі з місцевими командами. Сьогодні, наприклад, відвідали Сем’янівку, де в запеклій боротьбі отримали чергову перемогу. Але головне — від цього виграє наша Полтавська громада.
Футбол — найважливіша справа з усіх неважливих справ
Спілкуючись з учасниками дитячого та дорослого Кубків Простих Людей, усе більше розумію: спорт потрібен нашому місту як повітря. Кожна молода людина має займатися тим, що її розвиває та лежить до душі: футбол, програмування, творчість тощо. Те саме стосується й дорослих — їм потрібні можливості для того, щоб займатися спортом і вдосконалювати себе. На жаль, зараз у Полтаві їх майже немає.
Після перемоги на мерських виборах ми продовжимо створювати нові можливості, розвивати спортивну інфраструктуру, відкривати спортивні школи та створювати робочі місця для нашої молоді. Моя головна мета — продовжити тривалість життя середньостатистичного полтавця. Перший крок до її здійснення — облаштування спортивних майданчиків у кожному дворі міста.
Захистив ворота «Ворскли» — захищу й Полтаву
Сьогодні традиційно разом із «Ветеранами Ворскли» проводили гру у прилеглих до Полтави селах. Цього разу грали з командою села Сем’янівки. Гра була дуже цікавою та напруженою, але нам вдалося вирвати перемогу. Здається, на воротах я сьогодні стояв так, як ніколи до цього. Певне відчував, що від мене залежить результат команди. І саме так я відчуваю себе у передвиборчих перегонах, адже зараз на мені та команді Партії Простих Людей лежить відповідальність за майбутнє нашої Полтави.
На шляху у Сем’янівку я запитав себе: наскільки складно сюди добратися з міста? І коли після гри поспілкувався з людьми, тільки впевнився — дуже важко. Безплатного транспорту немає, а приватний коштує вдвічі-втричі більше, ніж проїзд по кільцю у Полтаві. Так не повинно бути.
Після мерських виборів я зроблю все, щоб у Полтави не було околиць; щоб людина могла спокійно дістатися до будь-якої точки нашого міста та громади; щоб перевізники не драли три шкури з пересічного полтавця за проїзд додому. Я знаю, як це зробити, і я хочу цього. А чого хочете ви? У вас ще є час відповісти на це запитання.
