Про МАМУ, про рідне СЕЛО, про те, що я приймаю :)

Про МАМУ, про рідне СЕЛО, про те, що я приймаю :)

До рідної домівки намагаюся заїжджати за кожної нагоди. Все обов’язково починається з того, що обіймаю та цілую маму. А потім одразу перевзуваюся у чоботи, незалежно від пори року. І йду за довжелезним списком. Нагодувати поросят, зайти до корови, викинути відходи та накидати буряків. Потім прополоти чи посадити щось на городі, позбирати жуків з грядок. Або ж вже зібрати урожай. 

З мамою особливо не відпочинеш — вона з дитинства заохочує працювати, і я вдячний їй за це. Ця чітка позиція стосовно роботи завжди нав’язувалася батьком та мамою. Якщо не будеш при роботі, то закінчиш як останній алкоголік. На жаль, такі були, як і у кожному селі чи місті. Завдань було безліч, і таких різнопланових, що присісти на дивані ніколи. Якщо не робота, то навчання або спорт — бігав до бібліотеки та на футбольне поле з друзями.

Така звичка завжди бути при ділі злими язиками перетворилася на міф. Кажуть, що не може людина постійно працювати в такому режимі. Їздити по всій країні у справах на посаді народного депутата. А також розв'язувати проблеми простих полтавців — залучати кошти на ремонти лікарень та шкіл, добиватися зниження ціни на проїзд та вибивати підвищення зарплат. І так останні 10 років. А ще більше роботи буде на посаді мера — я до цього готовий.

Люди думають, що я щось приймаю. Хай порадуються ті, хто розпускає чутки — прийняв ще з ДИТИНСТВА те, чого навчив батько. Тоді я раз і назавжди прийняв правило сильно і віддано ПАХАТИ. Якщо хочеш успіху і бути кращим — ПРАЦЮЙ, І ТІЛЬКИ ТОДІ БУДЕ РЕЗУЛЬТАТ. 

Результат прийде як наслідок. І після цієї осені, коли ми виграємо на місцевих виборах, адже тяжко працювали та працюємо для Полтави, буде результат. Ми зробимо Полтаву кращим містом України. А сільради, які входять до великої полтавської родини — виведемо на новий рівень. Зробимо велику ЩАСЛИВУ полтавську родину!