Розмір тексту

Публікація: "Школа виживання (погляд директора школи на проблеми освіти)" – враження коментатора.

Багатьом читачам попередньої публікації може бути цікаво поглибити підняту тему, розглянути ії під призмою діючого законодавства. Оцінити можливості впровадження фінансової автономії загальноосвітньої школи.

Багатьом читачам попередньої публікації може бути цікаво поглибити підняту тему, розглянути ії під призмою діючого законодавства. Оцінити можливості впровадження фінансової автономії загальноосвітньої школи.

Автор даної публікації у своїх коментарях досить схвально висловлювався щодо обох публікацій Є.А.Ленського //blog.poltava.to/lenskiy/ і коментуючи актуальність піднятих проблеми і напрямків їх вирішення приводив доводи із своїх минулих публікацій на дану тематику. Окремим коментатором було неодноразово негативно коментовано мою особистість та стиль викладення думок, який названо «вода чистої води». Аналізуючи причини таких негативних оцінок, які отримані незважаючи на неспростовну актуальність піднятих мною тоді, та Ленським зараз, питань, я прийшов до висновку, що можливо мої публікації були переобтяжені науковою складовою та не достатньо мали юридичного підґрунтя. Тому людини з юридичним складом розуму, які не мали змогу детальніше ознайомитися з даною тематикою, з огляду на обсяги матеріалу, матеріали могли видатися нікчемним.

Тут наведена спроба вести розмову мовою нормативних документів, та максимально скоротити публікацію. Тому слід зауважити, що автор не вважає вичерпним аналіз юридичної складової даного питання.

Отже у публікації //blog.poltava.to/lenskiy/4093/ Є.А.Ленський писав:  

«Розпорядником коштів на сьогодні є управління освіти. Але вся відповідальність за організацію та забезпечення навчально-виховного процесу та за якість освітньої послуги покладена на керівника навчального закладу. Саме управління освіти так розподіляють фінанси, щоб всі навчальні заклади «виживали». З одного боку, це правильно, тому що зберігається мережа навчальних закладів. Але не нагадує ця ситуація давній принцип «уравніловки»? Саме завдяки цьому принципу освітня послуга, яка надається нерентабельним навчальним закладом, виявляється дорожчою за ту, яка надається рентабельним, і про якість у цьому випадку не йдеться». (кінець цитати).

В коментарях до даної публікації піднялася неабияка дискусія. Були підняті широкі кола питань, як пов’язаних з публікацією безпосередньо так і опосередковані. Також одним коментаторами було розглянуто особистості інших, піддано критиці сексуальне виховання у Європі.

Але ніхто не поцікавився, а чому такий справ речей, як пояснив автор публікації (Ленський) і що можна роботи (не робити?) зараз.

Я вирішив спробувати виправити цей недолік коментаторів і прокоментувати більш детально вищезазначений фрагмент публікації. Коротко.

Отже згаданий Ленським стан справ виник тому, що за законодавством повноваження відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій і відділів (управлінь) міських рад мають поширюватися на контроль за дотриманням реалізації державної політики в галузі освіти, а не створення надмірної і незаконної фінансової централізації, створення укрупнених фінансових потоків та, як наслідок, корупційних ризиків навколо них. Всі чудово розуміють, що там, де акумулюються значні кошти, у людей не можуть не вникати маленькі спокуси, якщо на прийняття рішення впливає обмежена кількість осіб та має місце закритість системи для громадськості. Це, нажаль така природа людей.  

Законодавство вже зараз і давно передбачає фінансову автономію закладів освіти. На даний час в області не вжито ніяких заходів до виконання розпорядження КМУ «Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів». (№ 1564-р від 8 грудня 2010 року).

Згаданим розпорядженням КМУ передбачено, що школи та дитячі садки можуть мати свого головного бухгалтера з правом першого підпису у керівника навчального закладу.

За цим нормативним документом, навіть при обслуговуванні централізованою бухгалтерією, право першого підпису платіжних документів  для  здійснення  видатків все одно має мати керівник установи (закладу), а право другого  підпису -  у  головного  бухгалтера централізованої бухгалтерії.

Питання організації бухгалтерського обліку – це зовсім інше питання, ніж управління фінансами закладу. З юридичної точки зору заклад може вести бух. облік шляхом навіть наймання аудиторської фірми, а не тільки за допомогою централізованої бухгалтерії, або самостійно (своїм бухгалтером у штаті).

На даний час кожний загальноосвітній заклад є формально окремою незалежною юридичною особою, має юридичну адресу, штампи та печатку, код ЄДРПОУ. Але фактично він безправний.

За згаданим розпорядженням КМУ, право першого підпису платіжних документів для  здійснення  видатків, має бути у керівника загальноосвітнього закладу, а право другого  підпису -  у  головного  бухгалтера централізованої бухгалтерії (або власного бухгалтера загальноосвітнього закладу). Фактично  право першого підпису платіжних документів знаходиться у начальника відділу або управління освіти, що не дозволяє керівникам закладів мати найменшу самостійність у виборі постачальників навіть будь якого дріб’язку. Начальники вигадують тендери, укрупнюють суми. Далі зрозуміло.

Для усунення цього недоліку, необхідно присвоєння закладам освіти статусів розпорядників коштів третього рівня. Таке прямо передбачено ст. 22 Бюджетного Кодексу України.

Пункт 4. розпорядження КМУ «Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів» передбачає обов’язок державних органів управління освітою внести зміни до статутів загальноосвітніх навчальних закладів в частині можливості самостійного ведення бухгалтерського обліку, визначення вичерпного переліку повноважень керівників загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема щодо розпорядження майном і коштами.

Але в Статути більшості закладів освіти Полтавщини не внесено зміни в частині можливості самостійного ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином заклади позбавлені навіть потенційної можливості мати фінансову автономію. Відсутність такого положення у Статуті закладу, натякає керівникам закладів на фактично заборонну (відмовну) позицію органу управління освітою з цього питання автономії. Адже Статут загальноосвітнього закладу розробляє відділ (управління) освіти, затверджує і реєструє у державного реєстратора. Адміністрація загальноосвітніх закладів не має впливу на утворення змісту статутів власних закладів, тем більше в фундаментальних питаннях.

Якраз з метою розширення прав загальноосвітніх навчальних закладів і прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 №1564-р «Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів», яким поряд з іншим внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 №1007-р.

Розпорядженням №1007-р. встановлюється норма, згідно з якою бюджетні установи приймають рішення щодо відкриття реєстраційних рахунків та спеціальних реєстраційних рахунків у територіальних органах Державного казначейства для бюджетної установи самостійно, за рішенням трудового зборів колективу. І все.

В бюджетних установах, які приймуть рішення про відкриття в органах Державного казначейства реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків та про самостійне ведення бухгалтерського обліку, під час затвердження штатної чисельності працівників цих установ вводитися посада головного бухгалтера (бухгалтера). В типових штатних нормативах посада головного бухгалтера передбачена. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1308-10 

Закон України «Про загальну середню освіту»:  стаття 36  «Основні завдання органів управління системою загальної середньої освіти», а також пункті 3, статті 37, цього Закону, яка визначає повноваження органів виконавчої влади в системі загальної середньої освіти – відділів освіти виконавчих комітетів міських рад та відділів освіти районних державних адміністрації, визначив Повноваження відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій і відділів (управлінь) міських рад мають поширюватися на контроль за дотриманням реалізації державної політики в галузі освіти, а саме (мовою нормативного документу) реалізація державної політики в галузі освіти, здійснення управління та координація діяльності навчальних закладів, зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, контроль за  дотриманням  законодавства  з   питань   освіти, державного стандарту    загальної середньої  освіти загальноосвітніми навчальними закладами,   розташованими, проведення ліцензування та атестації загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. (кінець цитати)

Створення надмірної і незаконної фінансової централізації, призводить до створення укрупнених фінансових потоків та корупційних ризиків навколо них, гальмує вільний розвиток конкуренції на ринку освітніх послуг.

Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 надає такі повноваження керівнику загальноосвітнього закладу (цитата): «Керівник загальноосвітнього закладу здійснює керівництво   педагогічним   колективом,  забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів,  створює необхідні  умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників; організовує навчально-виховний процес; забезпечує контроль за виконанням навчальних  планів  і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів; створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи; забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та   протипожежних норм, вимог техніки безпеки».

Разом з тим, керівник загальноосвітнього закладу (цитата):  «відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої  освіти,  за  якість і ефективність роботи педагогічного колективу».

Отже підставою для органів державного управління освітою на здійснення контрольних перевірок та контролю можуть бути тільки достатньо вагомі виключні причини і факти, які чітко фіксують проблеми з «дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої  освіти», а також у випадках наявності вагомих причин вважати, що   «якість і ефективність роботи педагогічного колективу» певного закладу недостатня, і не дозволяє педагогічному колективу в цілому «дотримуватися вимог Державного стандарту загальної середньої  освіти».

За звичайних (штатних) умов функціонування загальноосвітніх закладів, систематичне контрольне втручання органів управління освітою, законодавством не передбачено.

Пункти 111, 113, 117 положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 корелюють з змістом статті 37, Закону України «Про загальну середню освіту» і чітко і суттєво обмежують повноваження органів управління освітою щодо можливих управлінських впливів на загальноосвітні заклади, обмежуючи ці впливи по кількості та залишаючи їх тільки в питаннях перевірки (інспектування) закладу з питань, пов'язаних з навчально-виховною діяльністю (пункт 117 положення). 

Пункти 95, 101, 102, 105 положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 надають повноваження керівнику загальноосвітнього закладу на самостійне здійснення господарського забезпечення.

Так, згідно Положення, керівник закладу розпоряджається в установленому  порядку  майном  закладу та його коштами. Майно, закріплене за державним або комунальним закладом, належить закладу на правах оперативного управління та не може бути вилученим у нього, якщо інше не передбачено законодавством.

Слід звернути увагу на позицію законодавця щодо джерела фінансування закладу. Так визначено, що такими джерелами є зокрема: «кошти, отримані за надання платних послуг;  доходи від    реалізації    продукції    навчально-виробничих майстерень,  навчально-дослідних  ділянок,  підсобних господарств, від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання».

Тобто законодавчо є всі наявні передумови фінансової самостійності шкіл. А для чого вона потрібна Вам розповів Ленській у публікації //blog.poltava.to/lenskiy/4093/

P.S.

Цей текст є аматорською публіцистичною діяльністю приватної особи, яка на аматорських підвалинах вивчає порушене питання і не має до реального місцевого  політичного процесу ніякого стосунку.

Усі обставини, посади, назви органів та місцевостей є вигаданими. Будь-який збіг із реальними обставинами, реальними країнами, реальними людьми є випадковим.

Осіб, які вважають вищевикладене маячнею, прошу утриматися від оцінок особистості автора та якості тексту в цілому. Це не проект нормативного документу, а приватний погляд людини.

Осіб, що вважають автора не гідним поваги, пропоную не читати блоги осіб, які не гідні поваги. Приділяйте увагу тільки гідним авторам. Коментуєте тільки гідні публікації та гідних авторів. Витрачайте свої власні публіцистичні таланти на власні публікації, а не на коментарі маячні.  

Нагадаю, що публікація розглядає напрямки модернізації системи управління освітою, боротьби з корупцією. Питання змін змістовної частини освіти не розглядається.

Прошу поважних коментаторів, (і не поважних також), не обговорювати поведінку, погляди та дії вищих посадових осіб держави, зовнішню політику, стосунки з Росією, Америкою, питання підліткового сексу у Європі, змістовну частину навчальних програм.   

Запрошую коментаторів до обговорення:

1. Питання доцільності (недоцільності) фінансової автономії шкіл.

2. Юридичної та економічної складової впровадження фінансової автономії шкіл.

Про автора

Євгеній Калінічук

Євгеній Калінічук

Магістр державного управління

20
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему