Декілька слів про господарсько-фінансові справи закладів бюджетної сфери взимку цього року.
Керівники закладів бюджетної сфери мають вже зараз думати, що чекає їх заклади взимку. Маю на увазі тих, що справжні господарники, а не тих, що уявляють себе місцевими «білими комірцями».
Цьогорічна ситуація в країні та в бюджетній сфері зокрема, ускладнена обмеженим постачанням природного газу – це не новина.
Мабуть всі пам’ятають, що 16 червня "Газпром" ввів передоплату і припинив постачання газу в Україну, залишивши закачування лише транзитного палива.
Того ж дня "Нафтогаз" і "Газпром" подали взаємні позови до Арбітражу у Стокгольмі.
Припинення Росією поставок газу і подача "Газпромом" арбітражного позову свідчить про серйозну ескалацію конфлікту. З огляду на це та щоденні підсумки кожного бойового дня у ЗМІ стає цілком очевидним, що стосунки між Україною і Росією ще довгий час будуть напруженими.
За твердженнями Українських ЗМІ з посиланнями на дані уряду, Україна зможе обійтися без поставок газу з Росії до грудня поточного року завдяки накопиченим запасів в підземних сховищах. Але у пікові періоди низьких температур реверсний газ Україна не зможе подати в необхідному обсязі з Європи через Словаччину. Закачаного в підземні сховища газу не вистачить на весь опалювальний сезон і взяти його взимку вже просто не буде звідки.
Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 11 серпня 2014 року № 313 http://www.adm-pl.gov.ua/docs/pro-stvorennya-antikrizovogo-energetichnogo-shtabu-v-oblasti в області створено Антикризовий енергетичний штаб. Постановою Кабінету міністрів України від 9 липня 2014 року № 296 «Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природнім газом до кінця опалювального сезону 201/2014 року» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/296-2014-%D0%BF затверджено починаючи з 1 серпня 2014 року розподіл обсягів природного газу для споживачів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць до кінця опалювального сезону 2014/2015 року.
Відповідно на Полтавську область передбачено 697484,2 тис. м..куб.. природного газу, у тому числі на теплогенеруючі та теплопостачальні організації 199197,6 тис.м.куб., бюджетним установам та організаціям 38224,3 тис.м.куб.
Для порівняння у 2013 році на теплогенеруючі та теплопостачальні організації спожили 324200, а бюджетні установи та організації – 49000 тис.м.куб.
Відповідно необхідно скоротити споживання природного газу в опалювальному сезоні 2014/2015 року на 30%, тобто на 85,2 млн.м.куб. природного газу.
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247456463&cat_id=244274160
Тому керівники закладів бюджетної сфери мають вже зараз думати, що чекає їх заклади взимку. (звісно маю на увазі тих, що справжні господарники, а не тих, що уявляють себе місцевими «білими комірцями»)
Адже при низькому тиску природного газу в трубах газоспоживне обладнання автоматично відмикаються, що призводить до зупинення постачання тепла. Самовільне відключення автоматики безпеки небезпечно (даруйте за гру слів). А крім того, якщо «обійти» автоматику, тиску газу може елементарно не вистачати для належного спалювання. На низькому тиску газу (як і до речі підвищеному) суттєво знижається ККД газового обладнання та відповідно збільшуються питомі обсяги спалювання природного газу для вироблення того самого тепла. Тобто інакше кажучи шановні читачі, лічильники накручують дуже багато.
«Загальновідомо і підтверджено дослідженнями, які проведені в Полтавському національному технічному університеті, що відхилення тиску газу на кожні 10% від номінального (паспортного) перед газовим побутовим приладом призводить до зменшення ефективності спалювання газу в ньому на 1%.» https://poltava.to/news/28750/
Я думаю, що всі розуміють, що бюджетним закладам не встановлять минулорічні, відносно достатні, обсяги споживання газу. У школах, відділах освіти, лікарнях, фельдшерсько-акушерських пунктах, закладах надання первинної медичної допомоги напевно напрацьовані заходи з ефективного й економного використання енергоресурсів.
Так, за даними місцевих ЗМІ розроблені заходи економії, які включають в себе в т.ч. зменшення на 2 град. Ц нормативної температури внутрішнього повітря в приміщеннях. Тобто в новому опалювальному сезоні гостро постане питання підтримання належного температурного режиму за діючими санітарними нормами, які у цьому році залишаються не змінними.
Щоправда Державні санітарні норми та правила щодо влаштування, обладнання, утримання дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів залишаються не змінними та передбачають, що температура повітря в основних приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити: +21-23 °С., а в основних приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів повинна становити: +17-18 °С.,У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будинку, температура повітря повинна бути на 2 °С вище.
Для того, щоб успішно працювати в 2014/2015 навчальному році та осінньо-зимовому опалювальному періоді, директори шкіл багатьох адміністративно-територіальних одиниць області, керуючись позицією міністерства освіти і науки поставлені перед необхідністю розглянути можливість перейти в навчальних закладах на шестиденний робочий тиждень, внести певні зміни в проведення позакласних виховних заходів, роботу гуртків і груп продовженого дня, значно збільшити тривалість зимових канікул і проводити навчальні заняття упродовж червня 2015 року.
Слід відзначити, що прогнозоване зменшення калорійності та зменшення тиску природного газу в мережах, призводить до суттєвого зменшення ККД газового обладнання. Тому фактична економія в натуральних показниках, з урахуванням існуючих алгоритмів обліку газу коректорами, може не відповідати розрахунково-очікуваної.
Тепер кожному директору, керівнику закладу або установи бюджетної сфери прийдеться не на жарт зайнятися енергозбереженням, оптимізацією графіків роботи і таке інше. Всі наші колишні минулорічні розмови про ліміти – то були дитячі пустощі. Ще з 11 серпня 2014 року підприємство «Полтаватеплоенерго» змушене перейти на триденний графік централізованого постачання гарячої води — у п’ятницю, суботу та неділю.
І це тільки початок. Що ж почнеться взимку?
Ймовірний сценарій зими, якщо все буде йти так, як до тепер такий: як тільки вдарять сильні морози, споживання газу різко зросте. При цьому тиск у системі транспортування газу, знизиться нижче критичних позначок. спрацює автоматика, відключивши подачу газу в розподільчі мережі. Після цього з відключеним опаленням ймовірно повториться ситуація Алчевська зразка 2006 року, коли була зруйнована вся міська тепломережа. Тоді її відбудовували всією країною. Зараз це може повториться по нашому району та і всій Україні.
Щоб уникнути міні-алчевську у своєму закладі, кожен керівник просто зобов’язаний вжити заходів, щоб потім не зіткнутися з важкими наслідками. Адже якщо хоча б у кількох закладах освіти, медицини або культури повторитися Алчевськ, район може втратити невідновне. А коштів на будівництво нових енергетичних мереж просто немає.
Спитаєте, що може зробити керівник бюджетного закладу, якому державне казначейство вже два роки нічого не перераховує, крім зарплатні та комуналки?
Як мінімум, в кожному закладі керівник має особисто перевірити технічну можливість оперативно злити теплоносій з мереж опалення. Перевірити кожний зливний вентиль, можливість індивідуального злиття з кожної ділянки, де може затриматися теплоносій в наслідок особливості тепломережі. Подбати про місця зливу охолодженого теплоносія. (не в підвал же під ноги). Про наявність шлангів потрібної довжини та діаметру та таке інше. Може ще щось порадите шановні читачі?
Щодо електричної енергії – то не потрібно бути інженером-електриком що б прогнозувати зимові проблеми в секторі електропостачання. Про це саме пише наше Інтернет видання «Полтавщина »
https://poltava.to/news/29277/
«Значну частку споживання газу потребує Кременчуцька ТЕЦ. Розглядалося питання переведення її на мазут, але на сьогоднішній день його резервний запас — лише на два тижні. Серед мінусів його використання — висока вартість та значний розхід, оскільки він дуже швидко згорає. Повністю перевести Кременчуцьку ТЕЦ на мазут буде не можливо.»
Військові дії в зонах видобутку енергетичного вугілля, пошкодження та затоплення шахт, про які повідомляють ЗМІ, зростання витрат електроенергії на опалення у спробах компенсувати відсутність природного газу, непідготовленість електромереж до суттєвого зростання обсягів споживання. Традиційні зимові пошкодження під час зимових негод. Всё це з високою ймовірністю говорить про те, що багатьом керівникам прийдеться бігати по підпорядкованому закладу, вагаючись прийняти рішення про злив теплоносія вже зараз, або почекати кілька годин на появу електроенергії або належного тиску газу але з ризиком його замерзання в мережах.
Дуже доречним здається подбати про можливість використання переносного трьох фазного електрогенератора для функціонування циркуляційних насосів в теплогенераторних на випадок тимчасових кількагодинних проблем з електрозабезпеченням. Для цього завчасно потрібно подбати про відповідну комутацію та перемикання в мережах живлення двигунів циркуляційних насосів. Продумати питання його підвезення та підключення та про запас пального для використання цього електрогенератора.
Можливо необхідно вжити ще якихось заходів, але відверто кажучи я не уявляю яких. Один з коментаторів, наприклад, на Полтавщині щодо подібної публікації написав: «Необхідно щоб негайно обласна рада прийняла рішення про скасування зими,а ініціювати його має адміністрація. Це єдиний вихід.» https://poltava.to/news/29277/