Інтернетизація, мобільність, практичність — три напрями розвитку освіти і країни в цілому у ІІІ тис

Сучасна система освіти перенесена з радянської часів та не відповідає вимогам сьогодення, крім того, вона причетна до поганого здоров’я нації (як сидячий малорухомий спосіб існування з 7 до 22 років, що сприяє розвиткові серцево-судинних захворювань та хвороб опірно-кісткового апарату), а також причетна до низької соціальної адаптації випускників та відповідно високого рівня безробіття (здобуті знання та навички у ретроградній школі не дозволяють випускникам в багатомільйонній більшості скористатися ними у реальному житті).

Вступивши в епоху інформаційних суспільств, країна має не дотримуватися середньовічної традиції, не ігнорувати вигоди інформаційної магістралі, а оволодівати ними, і насамперед в галузі освіти та науки.

Потрібно скасувати, значно обмежити інститут обов’язкового протирання штанів та спідниць у школах, запровадивши систему загальної середньої Інтернет -освіти. Окрім викладу в Інтернеті підручників та інших навчальних матеріалів, Інтернет має використовуватися як засіб спілкування учнів та вчителя щодо розсилки та перевірки практичних завдань. Крім того, можна легко створити один державний освітній телеканал з постійною трансляцією викладання найважливіших предметів у виконанні кращих освітян країни. На регіональному рівні така новація успішно апробована і вже протягом тривалого часу втілена в життя але не у нас а в Якутії. Там вже переведено десятки шкіл на систему інтернетизованої дистанційної освіти. Домашні завдання, контрольні діти отримують по інтернету, та після їх виконання відсилають вчителям на перевірку. Усі школи підключені до інтернету, де немає провідного - до супутникового. Витрати на це фінансуються державою.

Таким чином найвідсталіший в освітньому плані регіон став одним із найсучасніших. Суцільна інтернетизація освіти дозволить суттєво скоротити щорічні бюджетні видатки на друк підручників, утримання будівель шкіл.

Якщо у Росії давно працює сайт «електронний уряд Росії» (http://www.gosuslugi.ru/), не вважається складним зробити аналогічний з технічної точки зору сайт типу «Українська школа он-лайн». 

Разом з тим треба зазначити, що загальна середня освіта має носити характер не лише надання знань, а й соціалізації особистості, адаптації громадянина до життя в суспільстві. Цю задачу можна частково перекласти на інші суспільні інститути, посилену соціальну рекламу та інше.

Задля більш глибокої та професійної соціалізації учнів необхідно їх вчити не всьому дуже важливому, але не потрібному на ринку праці, а потрібно спеціалізувати учнів на найперспективніших професіях інформаційного суспільства, в т.ч. на програмуванні, прикладній фізиці та біології.

Стосовно часу навчання.

Не потрібно принижувати та стандартизувати майбутніх геніїв чи принаймні просто гарних працівників. Якщо учень або студент достроково зможе скласти випускні тести, треба йти йому на зустріч, а не примушувати тягнути свій строк до формальної межі.

Якщо працівник за характером діяльності може працювати вдома, (завжди, частково або іноді) то чому ні? Мають працювати якийсь автоматичні процедури, які дозволять це зробити будь кому.

Закриття сотень шкіл в Україні в наші дні без пропозицій гідної альтернативи освіти — не припустиме. Профільне міністерство має щонайменше розробити та впровадити в життя програми інтернетизації освіти учнів для забезпечення домашньої самоосвіти.

Негативним є той факт, що в Україні з 2003 року та до сьогоднішнього дня не прийнята “Концепція національної інформаційної політики”, яка повинна, зважаючи на масовість та доступність засобів масової інформації, їх вплив на суспільну свідомість та духовність українського суспільства, визначати основні напрями здійснення державної інформаційної політики. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/687-15

Важливість і впливовість сучасних інформаційних технологій можна оцінити на прикладі «твиттерної революції у Єгипті» та останніх Українських подій.

Антиурядові хвилювання, що охопили завдяки Інтернету єгипетські міста, ввели в оману не тільки керівництво цієї країни, але і Захід. Декілька днів Єгипетські Twitter і Facebook вирували. Там стали з'являтися групи і аккаунти, де користувачі - самі по собі - стали готуватися мітингувати проти керівництва країни. Спонтанно виникла і конкретна дата виступів - 25 січня.

Дуже цікаво, що ніякої політичної сили, ніяких харизматичних лідерів за цим рухом не було відчутно.

Просто людям, яким не байдуже, набридло жити так, як вони живуть, а приклад Тунісу показав: змінити ситуацію можна. До на початку січня понад 90 тисяч користувачів Facebook підтвердили свою участь у заході під назвою "День революції".

В результаті на головну площу в Каїрі 25 січня спочатку прийшли кілька сотень людей. Поліцейські їх швидко розігнали по навколишніх вулицях. І там стало відбуватися найцікавіше: невеликі групи маніфестантів почали швидко зростати. Люди бачили з вікон своїх будинків тих, хто не побоявся виступити проти уряду, кидали справи і вибігали на вулиці, щоб підтримати "незгодних".

Через годину з невеликим на площу Свободи прийшли вже десятки тисяч людей. Після закінчення робочого дня до них приєдналися ще тисячі….  Таке саме відбувалося згодом і в Україні.

Цього відбутися не могло б без Інтернету, відповідних навиків користування широкого кола населення.

Не Єгипетських на Українських подій 2013-2014 р.р. відбутися не могло б без недооцінки важливості Інтернет події з боку органів державної влади.

Це приклад важливості і впливовості сучасних інформаційних технологій на життя суспільства.

Інтернетизація, мобільність, практичність мають стати основним напрямками розвитку освіти в країни на найближче десятиріччя.

Діюча система освіти перенесена з радянської часів та не відповідає вимогам сьогодення, а також причетна до низької соціальної адаптації випускників та відповідно високого рівня безробіття (здобуті знання та навички у класичній школі не дозволяють випускникам в багатомільйонній більшості скористатися ними у реальному житті).

Вступивши в епоху інформаційних суспільств, країна має не дотримуватися середньовічної традиції, має не ігнорувати інформаційні виклики і насамперед в галузі освіти та науки.

Майбутня система освіти може складатися з наступних альтернативних складових: домашня самоосвіта, професійно-орієнтовані школи, традиційні школи.

Сьогодні майже всі новітні технології так чи інакше пов’язані  а інформаційні послуги, що надаються цією мережею, можуть задовольнити майже усі верстви населення.

Але на жаль, основна кількість інформаційних ресурсів Internet є англомовними. Більшість наших службовців, підприємців та населення не володіють цією мовою. То яким наповненням інформаційного простору ми можемо привернути їх увагу? Використання Internet в органах влади та інших державних установах і організацій нерозривно з питанням розвитку інформаційних ресурсів, доступних в мережі Internet, зв’язане питання використання Internet в органах влади та інших державних установ і організацій. Інша сторона більш загальної проблеми - інформатизації органів державної влади, державних організацій та підприємств.

Цьому питанню приділено багато уваги з боку влади, але це в минулому. Ці проблеми поставлені в Указі Президента Украйни N 663 від 17 червня 1997 р., Указі Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» № 1497/2005 від 20.10.2005 р. В Указах розглядається різні аспекти інформатизації державних органів влади. Але здається, що на часі видання якихось новіших актуалізованих документів.

Інформатизація всіх сфер життєдіяльності країни є дуже складним, але необхідним процесом.