Про Полтаву
Ще раз – просто не буде. Ані Катерині, ані нашій команді, ані новій коаліції, ані Полтаві. Але інакше, на жаль, не можна. В країні війна. Зараз не час для неефективних чиновників та випадкових людей у владі. Не час для політизації та ігрищ. Потрібно щось змінювати. І поки що, ті зміни, що відбуваються, надають мені стриманого оптимізму.

Результати ранкової «недосесії» та голосувань з обрання нового секретаря – найкраще цьому підтвердження. Депутатський корпус може консолідуватися. І я дякую кожному, хто зміг це продемонструвати. Навіть Капліну.
Скажу більше, після відставки Карпова, він не перестає бути депутатом міської ради. Тому я би вітав і його конструктивну роботу в подальшому. Так само, як і кожного депутата від ЄС та інших фракцій.
Окрема подяка депутатам від нашої фракції – ми ще раз показали, що діалог можливий.
Тепер про виклики. Я спеціально намагаюсь не вживати слово «проблеми». На «виклики» можна і потрібно реагувати. А проблеми, це вже як діагноз. Для багатостраждальної Полтави і так багато проблем.
Виклик №1. Час для ЗМІН.
Всі ми розуміємо, що час для активних дій, можливо непопулярних, але необхідних - обмежений. Тому діяти потрібно швидко, послідовно і радикально. З цим і звертаюсь до Катерини та до всього депутатського корпусу.
Виклик №2. Конструктивні рішення.
В місті накопичилось сотні, без перебільшення, проблем, які необхідно виносити на розгляд сесії. Прямо завтра. Але – все по процедурі та закону, з обов’язковим проведенням через комісії, публічним обговоренням та обгрунтуванням.
Виклик №3. Професіоналізм та публічність дій.
Це те, брак чого просто виводив мене з себе протягом останніх 2 років. Суцільні відписки від чиновників, ігнорування, некомпетентність, тіньові договорняки. Досить! Впевнений новий секретар міської ради такої ж думки. Виконком має навчитись працювати ефективно, професійно, відкрито. Допомагаючи депутатам виконувати їхні функції, а не заважати їм. Всі хто цього не зрозуміли – на вихід. Чиновників, керівників департаментів, комунальних підприємств – провести через аудит та конкурси. Хто не зрозумів – на вихід.
Виклик №4. Виламування рук та політичні договорняки.
В Полтаві сформувалась широка коаліція. Дуже широка. І це – добре. Але існуватиме ризик маніпуляцій чи викручування рук, політичної доцільності в призначеннях, намаганнях вузькокорпартивного лобізму. Застерігаю про таку небезпеку і обіцяю слідкувати за цим. Професійність та місцевий патріотизм – ось головні критерії мають бути.
Давайте говорити про коаліцію депутатів, а не окремих фракцій та груп впливу. Зараз є такий шанс.
Виклик №5. Мамаївщина.
Не треба недооцінювати це соціальне явище. Так, воно сьогодні ослабло. І не тому, що Карпова пішли. Ні, Андрій – це випадкова сторінка в житті Полтави. Це всі розуміли, навіть він. Тихо прийшов, тихо пішов. Просто тимчасове безвладдя було вигідною ширмою для Мамаївщини. Зараз є шанс раз і назавжди це явище викорінити. Так, повторюю, легко не буде. Багато з тих депутатів, що сьогодні голосували за Катерину, ще вчора робили все, щоби заблокувати її роботу. Але можливість для роботи є. Тому, що є запит суспільства і вимога часу.
Виклик №6. Популізм.
Офіційно звертаюсь до секретаря міської ради – чітко слідкувати за дотриманням регламенту. Ну – ви розумієте про що я, правда Сергію?
Працюємо, є надія!
