Монополії – гальмо всіх реформ

Кажуть зараз не час для інвестицій. Не згоден! Якщо сьогодні інвестувати в українську економіку на падінні, то на підйомі ми отримуємо в рази більше. 

Кажуть зараз не час для реформ. Категорично не згоден. Реформи – це зміни. Інколи дуже непопулярні. І якщо їх робити, то тільки зараз, щоби модернізація та відбудова відбувалась за новими правилами без зайвих додаткових перепон.

Давайте зафіксуємо ці правила – і далі буде легше.

Тепер детально про реформи. 

Що нам спадає на думку, коли ми говоримо про успішні реформи в Україні. Звісно, на першому місці – реформа децентралізації. Щоби там не казали опоненти, якби її не критикували, але децентралізація – це найкраще, що могло відбутися з Україною до війни. За визначенням фахівців, саме завдяки децентралізації, окремі громади демонстрували свою стійкість у боротьбі з агресором. Звісно, коли ти дивишся на Полтаву, то складається протилежне враження. Але є приклад Дніпра, Харкова, Житомира. Там громади оперативно збиралися, приймали рішення, виділяли фінансування, організовували процес оборони, будували оборонні споруди та споряджали територіальні підрозділи.

Досить успішною, хоч і не до кінця завершеною, є реформа правоохоронної системи. Нова поліція, нові антикорупційні органи – позитивний приклад. Хоча в цілому судова система потребує подальшого і поглибленого реформування. 

Цифровізація як інструмент боротьби з корупцією та оптимізації системи управління. Весь світ визнав успішність цієї української програми. 

Нова українська армія по суті перетворилась на першу за міцністю армію Європи. І тут не потрібно жодних додаткових обґрунтувань.

Я уважно слідкую за змінами в правилах містобудування. Ми навіть круглий стіл організовували, обговорювали деталі з її ініціаторкою Оленою Шуляк. Не все там ідеально та ефективно, але ці зміни кардинально змінюють правила гри на ринку. І головне – ліквідовують цілий прошарок посередників та кровопивць. Чи є запитання до цієї реформи? Так є. І одне з них – поводження з монополіями.

І ось саме цей напрямок, на моє глибоке переконання, найбільше потребує реформування та втручання держави. Боротьба з монопольними проявами на всіх ринках – завдання номер 1 для держави. На жаль, функції Антимонопольного комітету обмежені політичними впливами. Найбільш показовим є ситуація в енергетиці. Всі стадії – від виробництва, до транспортування та продажу. Формальну нам можуть сказати, що ринок диверсифікований. Але де-факто, ситуація зовсім протилежна. Найпростіший приклад – ситуація довкола будівництва заводу з виробництва безпілотників турецької фірми Байрактар. Пам’ятаємо, що за підключення до енергомереж турецькому власнику «намалювали» ціну еквівалентну в 10 млн.дол. Намалювали – тому, що сьогодні не існує об’єктивних методів прорахунку таких послуг. Все це нагадує сюжет фільму «Кавказька полонянка» - «пиши, три шашлики викинуто в безодню». 

Не буду приховувати – це також болюче місце роботи і для нас будівельників. Монополіст в будь-який момент може знайти додаткові умови, чому постачання їхніх послуг буде вищим, аніж для «сусіда». І це стосується не тільки постачання електроенергії, але і всіх природніх та штучних монополій.

І головне, більшість природніх та штучних монополій є об’єктом інтересів та контролю з боку дуже великого бізнесу. Того, кого прийнято називати олігархами. Держава перед прямою агресію взяла курс на боротьбу із цим явищем, але сьогодні змушена була переключитись на інші пріоритети. Натомість монополісти продовжують викручувати руки бізнесу різного рівня і різних ринків. А в результаті страждають прості громадяни, фізичні особи, споживачі кінцевих послуг. Ще раз – в результаті неврегульованого монопольного становища підприємств, які контролюються олігархами, страждають прості люди.

Формально виходить, що держава і не має втручатися, бо мовляв це відносини у форматі B2B, бізнес-бізнесу. Але в усьому світі, роль держави саме в таких відносинах є чи не ключовою. Рівна конкуренція, розвиток підприємництва, потужній середній клас – ось ключовий пріоритет для нової України. 

Завтра, після Перемоги, ми прийдемо до наших міжнародних партнерів і будемо говорити – інвестуйте в Україну. У нас суспільство рівних можливостей, захищені інвестиції та найпростіше регуляторне середовище. Але як тільки інвестори почнуть прораховувати ризики, вони зіткнуться з монополістами, і всі наші прекрасні декларації та заяви, розіб’ються об реальність щоденної рутинної протидії монополістів. 

Ця проблем не менш важлива, аніж боротьба з корупцією та прозора судова система. Всі вони мають вирішуватися в комплексі і бути в найвищому пріоритеті для центральної та місцевої влад.