Розмір тексту

Стратегічний резерв – що це, хто і як формуватиме

32 дні триває повномасштабна війна з росією. Біля 3 млн. українців виїхали за кордон в порятунку від російських бомб та ракет. Ще біля 3 млн. живе в постійній загрозі від щоденного бомбардування. В принципі в Україні немає жодного безпечного міста та місця. Полтаву фактично рятують геройські захисники Харкова, Сум, Тростянця та Охтирки. І тут нам сильно повезло. Ми перетворились в черговий регіональний гуманітарний хаб. 

В умовах воєнних дій особлива роль покладається на місцеву владу. А отут нам зовсім не повезло. Ми тільки пережили епопею з ківою та його численними родичами, що ще декілька днів назад контролювали цілі сегменти життя в місті. Слава Богу та небайдужим активістам — цю сторінку ми перегорнули. Сподіваюся, назавжди. 

Тепер давайте подивимось у найближче майбутнє. 

З власного досвіду знаю, наскільки важко вести звичну підприємницьку діяльність в таких умовах, коли зруйновані всі логістичні зв’язки, впала купівельна спроможність, завмерла загальна ділова активність. Ми, наприклад, це робимо з останніх сил. Головна мотивація – економіку потрібно будь-якими силами відновлювати. Бізнесу в такій логіці майже немає.

В інших сегментах ситуація ще більш складна. А що це означає для громадян України, не зайнятих у військовій чи бюджетній сферах? Падіння доходів та гарантоване часткове безробіття чи простій. Ще сьогодні, ми на єдиному патріотичному пориві відкладаємо останнє на волонтерство. Вже завтра це буде зробити важко. Післязавтра ми всі будемо думати як прожити.

Саме для цього місцева влада і має формувати стратегічні резерви. Фактично це те, з чим ми можемо увійти в період економічної нестабільності. 

А тепер давайте рахувати. За основу беремо норму споживання мінімального споживчого кошика українців. З продуктів харчування до кошику працездатного українця входять хліб пшеничний (51,1 кг на рік), хліб житній (28 кг), борошно (7,9 кг), макаронні вироби (4 кг), понад 15 кг різних круп, картопля (93,7 кг), капуста (21,9 кг), помідори (21,9 кг) та інші овочі, зокрема квашені, консервовані та сезонні (понад 50 кг), фрукти (понад 60 кг), соки (55 л), цукор (23 кг), мед (1,1 кг), кондитерські вироби (6,1 кг), соняшникова олія (5,1 л), яйця (365 штук), молочні продукти (понад 200 кг), м’ясо та м’ясні продукти (понад 60 кг, включаючи 1,5 кг сала та стільки ж балику), риби трохи більше 20 кг, лише одна 100-грамова пачка чаю!!! , какао (365 г), сіль (3,3 кг) та пакунок лаврового листа.

На основі цих норм давайте спробуємо уявити як мають виглядати 2-х місячні запаси такого міста як Полтава (285 тис. мешканців + ВПО). 

  • Хліб 3,7 тис. тон.
  • Борошно 570 тон.
  • Макаронні вироби – 570 тон.
  • Картопля – 2000 тон.
  • Капуста – 570 тон.
  • Інші овочі – 570 тон.
  • Цукор – 855 тон.
  • Олія - 285 тон.
  • Яйця – 17 100 000 штук.
  • М'ясо – 2 850 тон.
  • Чай - 142 тон.
  • Сіль – 142 тон.

І це при тому, що ми сюди не відносимо необхідні медикаменти, частина з яких дуже специфічна. Також не підпадає обліку і паливно-мастильні матеріали, необхідні для життєдіяльності міста. 

Такий стратегічний резерв має бути сформований на період НЕ МЕНШЕ 2 місяців. Це саме той мінімальний час, за який можна більш менш відновити економічну активність та налагодити транспортну логістику нашої громади.

А тепер задаємося питанням: чи докаладає у нас усіх зусиль виконавчий комітет та міський голова для формування таких резервів? Гроші з міського бюджету ми на останній сесії виділили. 

Про автора

Сергій Іващенко

Сергій Іващенко

Депутат Полтавської міської ради фракції «Команда Змін» партії «Слуга Народу»

51
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему