Чому бідні? бо дурні. Чому дурні? бо бідні

Ми дуже любимо обіймати та фотографуватися разом із нашими олімпійськими чемпіонами, які стали спортсменами на залишках радянської інфраструктури. Але чи задумувалися ми над тим, звідки ми братимемо чемпіонів у майбутньому, на якій інфраструктурі вони виростуть?

Як Президент СК «Полтава» я чудово розумію значущість розвитку інфраструктури для отримання спортивних результатів. Для цього і роблю все можливе щоби збудувати новий сучасний стадіон.

Я високо ціную реалізацію загальноукраїнського президентського проекту «Здорова Україна» - це означає, що центральна влада нарешті усвідомлює, що спорт та здоров’я нації починається з наявності інфраструктури, насамперед вуличної. Але, що ж відбувається на місцевому рівні? Чи всі розуміють, що ми сьогодні вимушені переплачувати в систему охорони здоров’я ті кошти, які не інвестуємо у розвиток аматорського спорту та фізичної інфраструктури?

Дуже вчасно вийшло дослідження Українського інституту майбутнього «Особливості впливу фізичної активності громадян на економіку України». Пророблена колосальна робота, в основі якої насамперед збір та аналіз даних. Саме з цього варто починати й нам. 

І давайте за основу візьмемо такі базові дані.

• Українці – одна з найбільш фізично неактивних націй у Європі. Частка фізично активних людей в Україні становить 17% (для порівняння в Болгарії – 68%, в Румунії – 63%, в сусідній Польщі та в Латвії - по 56%).
• В Україні найнижча очікувана тривалість здорового життя серед усіх європейських країн – 61,7 року. 
• Один з найнижчих показників загальної очікуваної тривалості життя у Європі. 
• Понад половина українців мають скарги, пов'язані зі здоров'ям і/або самопочуттям.
• 36% українців мають одне або більше хронічних захворювань. 
• У 2018 р. Україна займала 1 місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму.

За оцінками UIF, через низьку фізичну активність населення і відповідні наслідки у вигляді хвороб, нижчої продуктивності праці та тривалості життя, економіка України за останні 10 років недоотримала 73 млрд дол ВВП (сукупно за період 2011-2020 років).

А тепер давайте замислимося над тим, на якому ж рівні мають вирішуватися питання покращення здоров’я нації? 

По-перше, треба чітко усвідомити, що професійний спорт і здоровий спосіб життя – це не тотожні речі, хоч і взаємопов’язані. Перемоги у професійному спорті однозначно мотивують людей до фізичної активності, але спорт і ЗСЖ мають інколи протилежну сутність. 

По-друге, у питанні здоров’я нації не можна реагувати інерційно. Є проблема – шукаємо вирішення. Це шлях для розвитку інфраструктури системи охорони здоров’я. Слід розуміти, що в нашому випадку – спочатку розвиток інфраструктури, потім популяризація здорового способу життя. 

За даними Мінспорту, в Україні нараховується 92 тис. спортивних споруд, з них 2,6 тис. не працювали протягом року. Це еквівалентно 1 споруді на 425 осіб у середньому по Україні. Ми ж розуміємо про яку якість споруд ми говоримо? Фактично цифра у 92 тис. споруд – в рази завищена. 

По-третє, якість спортивної інфраструктури починається зі спортивних майданчиків у дворі, різноманітті урбан-парків та доступності велосипедної та пішохідної інфраструктури в місті. Подивіться на Полтаву та дайте власну оцінку стану нашої вуличної спортивної інфраструктури. Я вже не кажу про велодоріжки. 

Наприкінці хочу процитувати основний висновок дослідження УІМ: КОЖЕН $1 ІНВЕСТОВАНИЙ В АМАТОРСЬКИЙ СПОРТ ТА ФІЗКУЛЬТУРНУ ІНФРАСТРУКТУРУ ПРИНОСИТЬ $15 У ВВП ТА $5 ДОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ! 

 Що ж потрібно робити для Полтави. Перше, кардинально міняти підходи до розвитку спорту в місті. Друге, створювати комплексну програму стимулювання фізичної культури та аматорського спорту, в основу якої увійдуть і сучасні урбаністичні рішення, пріоритет на розвиток велосипедної та пішохідної інфраструктури в місті, паркових та рекреаційних зон, розвиток дитячо-юнацького аматорського спорту. І головний принцип – спочатку розвинена спортивна інфраструктура, потім спортивні результати!