Спорт та культура – найвищі пріоритети влади! Мають бути.
Скільки часу ваша дитина проводить на спортивному майданчику? А скільки часу з гаджетами? Шо Вам подобається більше? А тепер давайте згадаємо, яке місце займав спорт у нашому житті?
Наприклад спортивна секція боксу, боротьби, легкої атлетики. Це щонайменше 3 разові тренування на тиждень, літні збори, щорічні змагання, здебільшого виїзні. З вами, як правило, працювали одразу декілька тренерів. Спортивні зали інколи були другим домом, а спортивні колективи – другою родиною.
А тепер давайте все це порахуємо, монетизуємо. Приміщення в центрі міста сьогодні коштує біля 20 тис. грн. на місяць. Конкурентна зарплата хорошого тренера – від 15 тис. грн. на міс. Участь у щорічних змаганнях та зборах – ще до 100 тис. грн. у рік. А ще спортивне обладнання, спорядження, одяг. При цьому працювати доводиться не з одним спортсменом, а з цілою командою. Підготовка спортсмена займає десятиліття. І в результаті на п’єдестал виходить один Жан Беленюк. Багато це, чи мало? А скільки українських спортсменів виступає за інші країни?
Давайте зафіксуємо одну просту тезу – без розвитку дитячо-юнацького спорту, у нас не буде спорту олімпійського. Чому всі серйозні приватні футбольні клуби створюють власні дитячі школи? Саме тому!
Далі більше. Без розвиненої системи дитячого спорту, країна приречена на падіння імунітету, загострення інфекційних хвороб і як наслідок – запровадження карантинів.
А тепер давайте повернемося до системи заохочення наших спортсменів. На минулій Олімпіаді в Токіо брали участь 157 українських спортсменів. За підсумками ми вибороли 19 нагород (1 золото, 6 срібла, 12 бронзи). Кожна нагорода була оцінена владою: золото" - 125 тисяч доларів (3.3 млн. грн.), "срібло" - 80 тисяч доларів (2.2 млн. грн.), "бронза" - 55 тисяч доларів (1.5 млн. грн.). В цілому з бюджету було спрямовано на виплату призових майже 50 млн. грн. Треба віддати належне, місцева влада всюди окремо відзначила своїх олімпійців.
Але давайте запитаємо, а яке ставлення до спорту у період між змаганнями та результатами? Мене дуже сильно вразив випадок із бронзовою призеркою з боротьби Іриною Коляденко, яка віддала подаровану їй 1-кімнатну квартиру в Ірпені своєму тренеру Володимиру Яременку.
Мені здається прийшов час переглянути наше ставлення до спорту, так само, до речі, як і до культури. Мова іде про достойне і адекватне фінансування дитячо-юнацького спорту. Насамперед на місцевому рівні. Діяти потрібно фахово, а головне системно.
Як спортивний меценат, розумію, глибину проблеми. Як депутат міської ради буду ініціювати перегляд програм підтримки дитячо-юнацького спорту. Починати потрібно з найпершого – з дворів та пацанів, які гасають у футбол на пустирі чи набивають груші з підвішених на деревах мішках.
Пишаюся тим, що Президент і Уряд вийшли з цільовою програмою «Здорова країна», яка передбачає встановлення якісних спортивних дитячих майданчиків у дворах. Відтак у Полтаві з’явиться одразу 33 такі локації. Наступний крок – ефективна, а головне системна програма підтримки спортивних клубів.
Я точно знаю, що у дворах Полтави сьогодні вештаються майбутні Беленюки, Хижняки, Шевченки. Їх потрібно просто відірвати від гаджетів та завести у спортивні зали, подарувати їм мрію та можливості.
